Огляд законопроєкту № 2194: хто буде мати переважне право на купівлю землі

Верховна Рада планує розглянути в другому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції в сфері земельних відносин» від 01.10.19 р. № 2194 (далі – законопроєкт № 2194).

Законопроєкт № 2194 дозволить провести дерегуляцію Держгеокадастру. Зокрема, буде скасована земельна експертиза, деякі дозволи та довідки. Також законопроєкт № 2194 передбачає:

• відновлення правил приватизації земельної ділянки, яка перебуває в користуванні фізособи, у межах норм безплатної приватизації;
• порядок реалізації переважного права на купівлю землі;
• виправлення деяких правових колізій і т. д.

Законопроєктом № 2194 визначені суб’єкти, що мають переважне право на купівлю землі сільгосппризначення. До них віднесені:

• особа, яка має спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, якщо за інформацією, отриманою з Держземкадастру, земельна ділянка перебуває в межах ділянки надр, наданої такій особі в користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також земельних ділянок, призначених для садівництва (перша черга);
• орендар земельної ділянки (друга черга).

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільгосппризначення другої черги може реалізувати своє право у випадку відмови від реалізації такого права суб’єкта першої черги. Якщо останній відсутній, то орендар зможе скористатися своїм переважним правом.

Якщо відповідно до закону суб’єкт першої або другої черги не може придбати у власність земельну ділянку сільгосппризначення (наприклад, юрособа), він може передати своє переважне право іншій особі, яка за законом може придбати у власність таку ділянку.

У випадку продажу земельної ділянки сільгосппризначення з порушенням переважного права купівлі суб’єкт переважного права може подати до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Законопроєктом № 2194 пропонується встановити вичерпний перелік правочинів, за якими можуть відчужуватися земельні ділянки сільгосппризначення приватної власності, наприклад, тільки за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, шляхом унесення до статутного (складеного) капіталу або звернення стягнення на них.

Також законопроєктом № 2194 передбачено внести зміни до Закону від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі». Зокрема, доповнити його нормою, яка дозволяє особі, що використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, передати його в оренду. При цьому емфітевт (землекористувач за договором емфітевзису) залишається відповідальним перед власником земельної ділянки за виконання своїх договірних зобов’язань.

Умови договору оренди земельної ділянки, використовуваної на праві емфітевзису, повинні обмежуватися умовами договору емфітевзису та не суперечити йому. Строк оренди земельної ділянки, використовуваної на даному праві, не може перевищувати строк користування такою ділянкою на праві емфітевзису. У випадку передання земельної ділянки в оренду особою, якій належить право емфітевзису, орендар не має переважного права на отримання такої ділянки у власність.