Огляд закону, прийнятого на підставі законопроєкту № 1210: найважливіше

Податкова реформа – 2020: вивчаємо разом!

16 січня 2020 року Верховною Радою був прийнятий гучний законопроект № 1210 - Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), який вносить багато змін до Податкового кодексу (далі - ПК). Значна частина цих змін вступає в силу після офіційного опублікування закону, але деякі норми вступлять в силу пізніше - з 01.07.20 р, а деякі - тільки з 01.01.21 р. 21 травня Президент підписав Закон № 466. Про це повідомила прес- служба Президента. Закон опублікований 22 травня 2020 року в газеті "Голос України" №84 (7341). Тому він набув чинності 23 травня 2020 р. Розповімо переважно про ті зміни, які вступають в силу з дня, наступного за днем ​​офіційного опублікування Закону № 466.

Адміністрування податків

Розглянемо, які ж зміни в порядку адміністрування податків чекають на нас найближчим часом.

Індивідуальні податкові консультації (ст. 52 ПК)

Тепер у ПК буде чітко зазначено, що індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) можуть надаватися платникові податків не тільки в усній і письмовій формі, але й в електронній.

Запит на отримання ІПК в електронній формі необхідно завіряти кваліфікованим електронним підписом. Вибір, у якій формі отримати ІПК, залишається за платником податків, а юридична сила ІПК, наданої в паперовій або електронній формі, – однакова.

Строк на надання платникові податків ІПК становитиме, як і зараз, 25 календарних днів (далі – к. д.). Але продовжити строк для відповіді можна буде на 15 к. д. (зараз – на 10 к. д.). Тобто максимальний строк, протягом якого слід чекати відповіді від ДПС на свій запит, тепер дорівнюватиме 40 к. д.

У тексті ст. 52 ПК зустрічалося два поняття – Єдина база ІПК і Єдиний реєстр ІПК, а означали вони, по суті, одне й те саме, і це створювало плутанину. Тепер у ст. 52 буде чітко зазначено, що всі ІПК заносяться до Єдиного реєстру ІПК і знайти цей реєстр можна у вільному і безплатному доступі на офіційному сайті ДПС.

Оскарження рішень органів ДПС (ст. 56 ПК)

Строк на адміністративне оскарження рішень органів ДПС, як і раніше, становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу. Але тепер у платників податків, які пропустили цей строк з поважних причин, з’явиться можливість клопотати про його відновлення. У п. 56.3 ПК передбачено, що в такій ситуації при поданні скарги, що запізнилася, платник податків разом з нею може подати клопотання про відновлення пропущеного строку, додавши до нього копії документів, що підтверджують поважність причин. Подати таке клопотання можна протягом 6 місяців з моменту закінчення пропущеного строку для подання скарги.

Скарги на рішення територіальних органів ДПС слід подавати до ДПС. Але із цього правила тепер є виняток. Стаття 56 ПК доповнена новим п. 56.3¹, а в ньому сказано, що скарги подаються до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення щодо нерезидентів, які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (у т. ч. постійні представництва). Це може бути:

• рішення про взяття нерезидента на податковий облік;
• ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому пп. 141.4.2 ПК;
• ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому п. 117.1 та 117.4 ПК;
• ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому п. 133.3 ПК.

А якщо в задоволенні скарги у цьому випадку буде відмовлено, тоді платник податків зможе оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до ДПС.

Строки сплати податків (ст. 57 ПК)

Тепер у ПК буде чітко зазначено, що коли граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати вважатиметься операційний (банківський) день, що настає за цим вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПК). Цей момент на практиці часто викликав спори платників податків з органами ДПС з огляду на неврегульованість. Тепер цей спірний момент урегульований.

Урегульований також ще один важливий момент. Тепер ПК передбачає, що сплачувати податкові зобов’язання, донараховані органом ДПС, платник податків повинен протягом 10 робочих днів з моменту отримання ППР (було – «календарних», і це викликало суперечності, оскільки строк для оскарження ППР обчислювався у робочих, а не в календарних днях). Якщо ППР оскаржується, то сплачувати зазначену у ньому суму немає необхідності, оскільки грошове зобов’язання вважається неузгодженим до моменту закінчення адміністративного оскарження.

Взяття платників податків на облік в органі ДПС (ст. 64, 65 ПК)

Як і раніше, при реєстрації юросіб та їх відокремлених підрозділів орган ДПС бере їх на облік на підставі відомостей, що надійшли з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Але якщо раніше орган ДПС мав зробити це не пізніше наступного робочого дня після надходження відомостей з ЄДР, то тепер орган ДПС буде зобов’язаний зробити це в день надходження таких відомостей (п. 64.1 ПК). Те саме стосується і фізосіб-підприємців (п. 65.5 ПК).

Факт взяття на облік платника податків тепер підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, а не випискою з ЄДР, як це було раніше. Тобто документообіг спрощується. Знайти портал електронних сервісів можна за посиланням https://kap.minjust.gov.ua.

Помінявся порядок взяття на облік нерезидентів (п. 64.5 ПК). Тепер ПК передбачає, що нерезиденти (юридичні компанії, організації), які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі через постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у податковому органі. Порядок їх взяття на облік детально прописаний у п. 64.5 ПК, а також у цьому випадку потрібно буде керуватися порядком, затвердженим Мінфіном.

Планові перевірки (ст. 77 ПК)

Тепер ПК чітко передбачає, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та один раз у другому кварталі року (крім випадків, коли зміни пов’язані зі зміною найменування платника податків, який уже був включений до плану-графіка, та/або виправленням технічних помилок).

Про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 к. д. до її початку. Тепер таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПК.

Податкова застава (ст. 95 ПК)

Якщо майно платника податків перебуває в податковій заставі, то орган ДПС має право здійснювати стягнення коштів і продаж майна платника податків. Раніше це робилося не раніше ніж через 60 календарних днів з дня відправлення (вручення) платникові податків податкової вимоги. А зараз цей строк скоротився і становить 30 к. д.

Податок на прибуток

Розглянемо зміни, з якими платники податку на прибуток зіткнуться в найближчий час, – як тільки набуде чинності Закон № 466.

Було 20, стало 40 (різниці та звітний період)

Змінено розмір прибуткового критерію для застосування різниць з розд. III ПК і річного звітного періоду.

Нагадаємо, згідно з пп. 134.1.1 ПК платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, можуть не коригувати бухгалтерський фінрезультат на різниці, передбачені розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Але тільки за умови, що такий платник прийме відповідне рішення і повідомить про нього податковий орган у декларації за перший рік, у якому його дохід не перевищив 20 млн грн.

Тепер для того щоб не застосовувати різниці з розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), платникові достатньо тримати свій дохід у рамках не 20, а 40 млн грн.

Як застосовувати цю новацію – велике питання.

Чи можна застосувати новий прибутковий критерій для незастосування різниць з розд. III ПК при складанні декларації за I квартал 2020 року?

Уважаємо, що не можна.

Хоча з буквального прочитання оновленої норми пп. 134.1.1 ПК випливає, що можна. Адже при складанні декларації за I квартал і наступні звітні періоди 2020 року останнім річним звітним періодом є 2019 рік. І якщо дохід за цей рік перевищив 20 млн грн, але не досяг 40 млн грн, то, згідно з пп. 134.1.1 ПК, платник може вже за підсумками I кварталу 2020 року (і далі) визначати об’єкт оподаткування без урахування різниць з розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років).

Проте тут потрібно мати на увазі ось який нюанс.

Закон № 466 міняє прибутковий критерій також і для застосування річного податкового (звітного) періоду (зміни в пп. «в» п. 137.5 ПК). Тобто, згідно з оновленим п. 137.5 ПК, річний звітний період зможуть застосовувати всі платники, у яких дохід за попередній звітний рік не перевищує 40 млн грн.

Але! Застосовуватися такий критерій буде тільки з 1 січня 2021 року. А це означає, що платники, у яких дохід за 2020 рік не перевищить 40 млн грн, матимуть право відзвітувати за підсумками року починаючи з декларації за 2021 рік.

Таким чином, у результаті одночасного застосування в 2020 році оновленої норми пп. 134.1.1 та чинної норми пп. «в» п. 137.5 ПК виходить, що коли дохід платника за 2019 рік перевищив 20 млн грн, але не подолав позначку в 40 млн грн, такий платник:

• матиме право визначити об’єкт оподаткування за звітні квартали 2020 року без урахування різниць з розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років);
• має протягом 2020 року подавати декларацію щоквартально.

Проте попереджаємо, що навряд чи законодавці мали на увазі саме такий підхід. Адже до цих пір застосування різниць з розд. III ПК і щоквартальна звітність ішли рука в руку.

Тому ми вважаємо, що прибутковий критерій 40 млн грн для застосування різниць з розд. III ПК платники зможуть застосувати тільки починаючи з декларації за 2020 рік – разом з оновленою нормою п. 137.5 ПК.

Як бачимо, у питанні практичного застосування оновленої норми пп. 134.1.1 ПК однозначності немає. Тому без додаткових роз’яснень контролюючого органу тут не обійтися.

Особливий звітний період для сільгоспвиробників

Як випливає з пп. 137.4.1 ПК, для виробників сільгосппродукції, названої у ст. 209 ПК, передбачений або звичайний звітний період (квартал або календарний рік), або особливий річний звітний період.

Такий особливий період починається 1 липня минулого року і закінчується 30 червня поточного звітного року. При цьому «спецрежимна» ст. 209, на яку посилається пп. 137.4.1 ПК, була виключена з ПК з 01.01.17 р. Це дало привід податківцям із цієї дати перестати визнавати за сільгосппідприємствами на загальній системі оподаткування право на застосування особливого звітного періоду. Тобто до сільгоспників почали застосовувати загальні правила подання звітності (див., наприклад, ЗІР, категорія 102.20.01).

Проте завдяки змінам, унесеним до ПК Законом № 466, з пп. 14.1.234, де міститься визначення сільгосппродукції, виключене посилання на гл. 1 розд. XIV (у результаті це визначення стало загальним для всіх розділів ПК), а з пп. 137.4.1 ПК виключене посилання на неіснуючу ст. 209. І тепер сільгоспвиробники знову отримали право на особливий звітний період з податку на прибуток.

Скоріше за все, таким правом вони зможуть скористатися з 1 липня 2020 року. Але цей момент також повинні роз’яснити податківці.

Основні засоби

Податковий облік основних засобів (далі – ОЗ) зазнав істотних змін.

Було 6 000, стало 20 000

Збільшено вартісний критерій для визнання ОЗ у податковому обліку. Зміни внесено до пп. 14.1.138 та пп. 138.3.3 ПК. І тепер об’єктом ОЗ для цілей податкового обліку вважатиметься об’єкт вартістю понад 20 000 грн, а не понад 6 000 грн (за дотримання всіх інших умов, передбачених пп. 14.1.138 ПК).

Податкова амортизація ОЗ, що тимчасово простоюють, – під забороною

Заборона на податкову амортизацію об’єктів ОЗ, що тимчасово не використовуються у госпдіяльності платника, тепер перетвориться на норму ПК (а до набуття чинності Закону № 466 цю заборону ДПС спільно з Мінфіном накладали у своїх листах).

Згідно з оновленим пп. 138.3.1 ПК податкова амортизація не нараховується за ті періоди, коли об’єкти ОЗ не використовуються (не експлуатуються) у госпдіяльності платника у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням і консервацією.

Завважимо, що це формулювання повністю відповідає умовам припинення нарахування амортизації в бухобліку згідно з п. 29 П(С)БО 7. Тому платники, які ведуть бухоблік згідно з національними стандартами, повинні були припиняти податкову амортизацію і до внесення цих змін до ПК.

А зараз і платники, які ведуть бухоблік згідно з МСФЗ, також повинні припиняти амортизацію ОЗ у податковому обліку у разі модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання і консервації таких ОЗ.

Виробничий метод амортизації тепер можна буде застосовувати

З пп. 138.3.1 ПК виключили заборону на застосування виробничого методу для цілей податкової амортизації. Відповідно для ОЗ, що амортизуються виробничим методом, не діють мінімально допустимі строки корисного використання, передбачені таблицею в пп. 138.3.3 ПК.

Коли вже можна застосувати нове правило?

Застосовувати виробничий метод амортизації можна буде для об’єктів ОЗ, які:

• вводяться в експлуатацію після набуття чинності Закону № 466 – можна відразу при їх введенні в експлуатацію;
• уже були в експлуатації та амортизувалися в податковому обліку іншим методом – з II–IV кварталу 2020 року (новий п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

Як перейти на виробничий метод амортизації згідно з п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПК?

Для такого переходу потрібно провести інвентаризацію тих об’єктів ОЗ, щодо яких прийнято рішення про зміну методу амортизації на виробничий.

Інвентаризація проводиться на 1-ше число звітного кварталу 2020 року, починаючи з якого мінятиметься метод (на 1 квітня, 1 липня або 1 жовтня). Мета інвентаризації – визначити вартість ОЗ станом на 1-ше число такого звітного кварталу.

Для об’єктів ОЗ, які переводяться на виробничий метод амортизації, визначають:

• загальну балансову вартість (без урахування переоцінки) за даними бухобліку;
• балансову (залишкову) вартість, розраховану за чинними правилами розд. III ПК.

Якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) об’єктів ОЗ за даними бухобліку:

• менша від їх податкової вартості – то виникла різниця амортизується в податковому обліку як окремий об’єкт ОЗ прямолінійним методом, протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів. Сума такої амортизації зменшує фінрезультат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період;
• більша від їх податкової вартості – тоді для розрахунку амортизації за вихідну точку беруть податкову вартість.

Приклад 1

Станом на 1 квітня 2020 року залишкова (балансова) вартість об’єкта ОЗ за даними бухобліку становить 10 000 грн. Платник прийняв рішення з 1 квітня для цілей податкового обліку застосовувати для цього об’єкта виробничий метод амортизації. При цьому балансова податкова вартість об’єкта ОЗ на 1 квітня 2020 року становить:

• варіант 1 – 12 000 грн;
• варіант 2 – 9 000 грн.

Варіант 1. Виробничим методом у податковому обліку амортизуватиметься бухгалтерська вартість об’єкта ОЗ – 10 000 грн. А різниця – 2 000 грн (12 000 грн – 10 000 грн) амортизуватиметься в податковому обліку прямолінійним методом як окремий об’єкт протягом 5 років. Сума щоквартальної амортизації 100 грн (2 000 грн : 20) зменшуватиме фінрезультат звітного періоду наростаючим підсумком за рік.

Варіант 2. Виробничим методом з 1 квітня у податковому обліку почне амортизуватися податкова вартість об’єкта ОЗ – 9 000 грн.

Чи можна буде перейти на виробничий метод амортизації «старих» об’єктів ОЗ після 31.12.20 р.?

У перехідній нормі п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПК говориться тільки про звітні періоди 2020 року. Тому відповісти на це запитання можуть тільки фахівці контролюючого органу.

Прискорена амортизація застосовується ще 10 років

Згідно з новим п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право застосовувати в податковому обліку прискорені мінімально допустимі строки амортизації для об’єктів ОЗ:

• групи 4 (машини та обладнання) і групи 5 (транспортні засоби) – 2 роки;
• групи 3 (передавальні пристрої) і групи 9 (інші ОЗ) – 5 років. Нагадаємо, що до групи 9 податківці включають поліпшення орендованих об’єктів ОЗ. І зараз мінімальний строк амортизації таких об’єктів у податковому обліку становить 12 років.

Для застосування прискореної амортизації об’єкти ОЗ повинні одночасно відповідати декільком вимогам, а саме якщо ОЗ:

• уведені платником в експлуатацію в період з 1 січня 2020 до 31 грудня 2030 року;
• до цього не були у використанні;
• використовуються у власній госпдіяльності і не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо до закінчення строку нарахування прискореної амортизації платник перестав використовувати ОЗ у власній госпдіяльності або продав їх, він зобов’язаний у тому самому податковому (звітному) періоді:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму прискореної амортизації ОЗ за весь період її нарахування;
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму амортизації таких ОЗ, розраховану згідно із загальними правилами п. 138.3 ПК за весь період нарахування прискореної амортизації.

Зверніть увагу:

• не висувається вимога про прискорену амортизацію тільки прямолінійним методом (яка діє для ОЗ, уведених в експлуатацію до 31.12.19 р.);
• мінімальні строки прискореної амортизації застосовуються незалежно від строків амортизації ОЗ, визначених у бухобліку, а також строків і методів амортизації, установлених п. 138.3 ПК.

Податок на прибуток не можна зменшувати на суму акцизного податку

Нагадаємо, згідно з п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПК платник має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до держбюджету за поточний податковий (звітний) період, на суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), сплаченого в такому поточному звітному періоді.

Сума акцизного податку відображається в додатку ЗП до звітної декларації.

Законом № 466 норма п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ виключена з ПК.

Уважаємо, що оскільки «зменшувальна» норма виключена з ПК у 2020 році, то в декларації за 2019 рік платник може ще скористатися своїм правом зменшити податок на прибуток на суму акцизного податку.

Податок на дохід нерезидента

Облік податку на дохід нерезидента з джерелом його походження з України зазнав серйозних змін. Зокрема, стало більше об’єктів оподаткування. Але ці норми набуватимуть чинності поступово, починаючи з 1 липня 2020 року. Тому зараз ми їх розглядати не будемо. Зупинимося на найактуальнішому в цей момент.

Завважимо, що з дати набуття чинності Закону № 466 прямо названі в ПК платниками податку на дохід нерезидента з українського джерела (оновлений пп. 133.1.1 і новий пп. 133.1.4 ПК):

• суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи, які вибрали спрощену систему оподаткування;
• фізособи-підприємці (крім спрощенців);
• фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Крім того, у Законі № 466 запропоновано формулу розрахунку суми нерезидентного податку у разі, коли дохід нерезиденту виплачується в негрошовій формі або коли податок не був утриманий з доходу під час його виплати. Формула має такий вид:

П = СД х 100 : (100 – СП) – СД,

де

• П – сума податку до сплати;
• СД – сума виплаченого доходу;
• СП – ставка податку, установлена пп. 141.4.2 ПК.

Покажемо, як застосувати цю формулу в конкретній ситуації.

Приклад 2

Нерезидент-юрособа вносить до статутного капіталу (далі – СК) господарського товариства об’єкт нерухомості, розташований на території України. Вартість об’єкта ОЗ дорівнює номінальній вартості частки нерезидента і становить 1 000 000 грн.

Як випливає з Індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.19 р. № 3487/ІПК/26-15-12-03-11, передача нерезидентом нерухомості до СК резидента супроводжується передачею права власності на таку нерухомість в обмін на корпоративні права. Тому, на думку ДПС, така операція приводить до отримання нерезидентом доходу з джерелом його походження з України. А такий дохід підлягає оподаткуванню згідно з пп. «д» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ПК на дату переходу права власності на нерухоме майно.

Припустимо, що у підприємства немає підстав застосувати положення відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, укладеного Україною з країною нерезидента.

Розрахуємо суму податку, яку підприємство, на думку податківців, повинне сплатити до бюджету у цьому випадку:

Н = 1 000 000 грн х 100 : (100 – 15) – 1 000 000 грн = 176 470,59 грн.

Завважимо, що коли б ми просто визначили 15 % від 1 000 000 грн, то сума податку була б меншою і становила б 150 000 грн.

Нові коригування на різниці

Нові коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, уведені до ПК Законом № 466, набуватимуть чинності в певній послідовності. Наприклад, деякі з них почнуть діяти тільки з 1 січня 2021 року.

А вперше окремі коригування платникові потрібно буде взяти до уваги при складанні декларації за I квартал 2020 року.

Але хочемо попередити заздалегідь! Уже в 2020 році фінрезультат звітного періоду доведеться додатково збільшувати:

• на суму відшкодування збитків, компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), нарахованих згідно із цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (оновлений пп. 140.5.11 ПК);
• на суму витрат, здійснених платником при проведенні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (новий пп. 140.5.15 ПК). Визначення ділової мети наведене в оновленому пп. 14.1.231 ПК. На втіху можна сказати, що коли платник застосує коригування згідно з пп. 140.5.15 ПК, то інші аналогічні по суті коригування (наприклад, з пп. 140.5.10 ПК) він може не застосовувати.

ПДВ

Розглянемо, які зміни в адмініструванні ПДВ відбудуться після прийняття закону на основі законопроєкту № 1210. Зверніть увагу: усі зміни у ПК, що стосуються ПДВ, повинні набути чинності з наступного дня після публікації закону.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) і розрахунку коригування (далі – РК)

Зміни вносяться до п. 120¹.1, 120¹.2 ПК. Для зручності розглянемо ці зміни в таблиці.

Як бачимо, під нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію потраплятимуть навіть ті ПН та РК до них, у яких немає суми ПДВ (тобто оформлені на звільнені від оподаткування операції та операції, що обкладаються податком за нульовою ставкою).

Порядок застосування нових штрафів за вже виявленими старими порушеннями строків реєстрації ПН та РК, які перелічені в колонці 1 таблиці, а також за операціями, що не передбачають надання ПК отримувачу, установлений п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. Так, якщо штрафи на підставі п. 120¹.1 та 120¹.2 ПК були нараховані протягом періоду з 01.01.17 р. по 31.12.19 р., але грошові зобов’язання за ними не узгоджені (тобто ППР знаходяться на стадії адміністративного або судового оскарження і зазначені в них суми ще не сплачені) на дату набуття чинності закону на основі законопроєкту № 1210, то до платника податків застосовуватимуться нові розміри штрафів (див. колонку 3 таблиці).

Завважимо, що на цей момент штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них, які були оформлені на операції, що звільнені від обкладення ПДВ або обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, не застосовуються через відсутність бази для нарахування штрафів. Тобто фактично застосовуватися вони почнуть після набуття чинності нового Закону, і перехідні норми п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ ПК на ці ПН та РК не поширюються.

Строки реєстрації ПН та РК

Установлюється окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 та 199.1 ПК. А саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Реєстрація і перереєстрація платника ПДВ (ст. 183 ПК)

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 к. д. до початку податкового періоду, на який запланована ПДВ-реєстрація (зараз – за 20 к. д.).

Також скорочено строк подання заяви для ПДВ-реєстрації у разі зміни ставки єдиного податку (далі – ЄП) (з 5 % на 3 %) – з 15 к. д. до 10 к. д. до початку кварталу, з якого міняється ставка.

Заяву для ПДВ-реєстрації потрібно буде подавати тільки в електронній формі.

Заява, подана новоствореними суб’єктами господарювання під час процедури держреєстрації, розглядається в ті самі строки і в тому самому порядку, що й заява, подана суб’єктами господарювання, що діють.

Перереєстрація платника ПДВ з причини зміни назви (крім перетворення) здійснюватиметься на підставі даних з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ.

Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви від платника ПДВ. Причому якщо такий платник не подасть заяву в установлений строк, його ПДВ-реєстрація буде анульована.

База оподаткування

З бази оподаткування будуть виключені суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ПК).

Уточнюється, що базою оподаткування для товарів (послуг), які передаються в рамках посередницьких договорів, є вартість таких товарів (послуг) (п. 189.4 ПК). На цей момент у цьому пункті йдеться про вартість постачання товарів. Базою оподаткування при експорті буде ціна товарів, зазначена в митній декларації (новий п. 189.17 ПК).

ПДВ-пільги

Пільга, передбачена зараз пп. 197.1.26 ПК щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження держустанов або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, повинна перейти в розряд операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ.

Уточнюються формулювання в пп. 197.1.2 ПК, який стосується порядку застосування пільги з постачаня освітніх послуг, а саме:

• слова «дошкільних навчальних закладах» замінюються словами «установах дошкільної освіти» (пп. «б»);
• слова «загальноосвітніми навчальними закладами» замінюються словами «закладами загальної середньої освіти» (пп. «в»);
• слова «професійно-технічними навчальними закладами» замінюються словами «закладами професійної (професійно-технічної) освіти» (пп. «г»);
• слова «вищими навчальними закладами» замінюються словами «вишами» (пп. «ґ»).

Зроблено також уточнення у формулюваннях пп. 197.1.22, 197.1.23 ПК.

Передбачається, що ввезення до України товарів для власних потреб дипломатичних представництв звільняється від обкладення ПДВ також і на підставі правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому законодавством порядку (п. 197.2 ПК).

З переліку пільговуваних у п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПК виключаються операції з увезення на територію України електрогенераторів, електричних трансформаторів.

Продовжується до 31.12.22 р. дія п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПК щодо надання розстрочки зі сплати ПДВ платниками податків, які імпортують обладнання і комплектуючі за переліком кодів УКТЗЕД, зазначених у цьому пункті.

Планується скасування звільнення від ПДВ операцій з експорту сої та рапсу підприємствами, які не є сільгосптоваровиробниками (п. 63 підрозд. 2 розд ХХ ПК). Тобто після набуття чинності нового закону всі операції з експорту сої обкладатимуться ПДВ за ставкою 0 %.

Квартальний звітний період (п. 202.2 ПК)

На цей момент п. 202.2 ПК передбачена норма, згідно з якою платники єп можуть застосовувати квартальний звітний період. З прийняттям нового закону п. 202.2 виключається з ПК, тобто квартального звітного періоду для єдинників не буде.

Касовий метод (п. 187.1 ПК)

Можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюватиметься і на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників (п. 187.1 ПК).

Включення сум ПДВ до податкового кредиту (п. 198.6 ПК)

Змінюються умови відображення податкового кредиту. Зокрема, передбачається, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів будуть тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими податок сплачується до бюджету.

Є новини для платників ПДВ, що застосовують касовий метод обліку ПДВ. Припустимо, вони не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ із зареєстрованих в ЄРПН ПН та РК до них протягом 1 095 календарних днів з дати їх складання, тому що за цей час не оплатили отримані товари (послуги). У такому разі їм надається право відобразити податковий кредит у періоді, у якому такі товари (послуги) були сплачені, але не пізніше ніж через 60 к. д. з дати такої оплати.

Розрахунок ліміту реєстрації (п. 200¹.3 ПК)

Передбачається, що у формуванні показника ∑ПопРах беруть участь, зокрема, суми, вилучені та зараховані податковим органом на електронний рахунок платника ПДВ у системі електронного адміністрування податку (далі – СЕА) відповідно до ст. 95 ПК. Тобто в рахунок погашення боргу за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди починаючи з 1 липня 2015 рік (у звітних деклараціях або уточнюючих розрахунках).

Якщо рішенням податкового органу або рішенням суду, яке набуло чинності, до реєстру платників ПДВ унесені відомості про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ, сума ліміту реєстрації такого платника підлягає перерахунку за звітний період, у якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації.

Такий перерахунок здійснюється податковим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем унесения до реєстру платників ПДВ запису про скасування анулювання ПДВ-реєстрації платника ПДВ (крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання ПДВ-реєстрації платник податків застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ, або ж платник податків був зареєстрований платником ПДВ повторно).

ПДФО

Розглянемо коротко основні зміни в оподаткуванні доходів фізосіб, які набудуть чинності з наступного дня після публікації закону.

1. Фізособам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фізосіб – платників єдиного податку четвертої групи не треба подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО (зміни в пп. 164.2.2 ПК).

2. Суму відшкодування моральної шкоди дозволено не включати до місячного оподатковуваного доходу в розмірі, установленому у рішенні суду. Але! Пільгова сума не повинна перевищувати чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати (4 МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року, або розмір, визначений законом (зміни в пп. «а» пп. 164.2.14 ПК).

3. Фізособи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів (зміни в пп. «д» пп. 164.2.17 ПК).

4. Унесено технічну правку до п. 164.6 ПК: звідти виключили вимогу про зменшення бази оподаткування у вигляді зарплати і винагороди за цивільно-правовими договорами на суму ЄСВ.

5. Не підлягатиме оподаткуванню сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни в абзацах першому та другому пп. «в» пп. 165.1.27 ПК).

6. Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки за наявності договору (зміни в пп. 166.2.1 ПК). Тобто якщо договір не укладався, то і подавати копію не треба. Достатньо буде платіжних і розрахункових документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця/отримувача).

7. Змінено штраф за неповідомлення ДПС нотаріусами про укладення договорів оренди нерухомості. Порядок застосування штрафних санкцій буде передбачений у спеціальній ст. 119¹ ПК. Розмір такого штрафу становитиме: 680 грн за перше порушення і 1 360 грн за кожне наступне протягом року порушення (зміни в пп. «б» пп. 170.1.5 ПК). Аналогічні штрафи чекають і посередників зі здачі нерухомості в оренду (зміни в пп. 170.1.6 ПК).

8. Продажем інвестиційного активу тепер уважається повернення платникові податків коштів або майна (майнових прав), раніше внесених їм (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо або побічно) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента (зміни в пп. 170.2.2 ПК).

Крім того, якщо інвестиційний актив продається нерезидентам – пов’язаним особам або нерезидентам, операції з яким контролюються згідно з пп. 39.2.1.2 ПК, або придбавається у таких нерезидентів, то у цьому випадку:

• доходи від продажу визначаються в розмірі не нижче за звичайну ціну;
• витрати на придбання – у розмірі не вище за звичайну ціну.

Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестактиву, якщо:

• покупець – це іноземна компанія, прямо або побічно контрольована продавцем-фізособою;
• покупець залишається власником інвестиційного активу на кінець року, у якому актив був придбаний.

Уточнено момент виникнення «фіктивних витрат» за операціями із цінними паперами і деривативами. Якщо емітент таких активів визнаний фіктивним саме на момент складання договору, то витрати на їх придбання не включаються до витрат платника податків для визначення інвестиційного прибутку (зміни в пп. 170.2.6 ПК).

9. До переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО за виконання умов з пп. 172.2.1, включено об’єкти незавершеного будівництва (зміни в пп. 172.2.1 ПК).

Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при обміні нерухомості – такий самий, як і при її продажу.

10. Змінилися ставки оподаткування при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і подальших таких об’єктів рухомого майна обкладається за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПК).

11. Змінився розмір ПДФО-штрафів, передбачених ст. 119 Пк. Зокрема, збільшено штраф за неподання форми № 1ДФ з 510 грн до 1 020 грн (за перше порушення).

Єдиний податок для юросіб – єдинників третьої групи

Викладемо коротко суть змін до ПК, які вже зараз потрібно взяти до уваги юрособам – платникам ЄП третьої групи.

1. Збільшено ліміт річного доходу до 7 000 000 грн (було 5 000 000 грн.) Уважаємо, що збільшений дохідний ліміт єдинники можуть застосувати вже в 2020 році (пп. 3 п. 291.4 ПК). При цьому ліміт для застосування РРО не змінився і, як і раніше, становить 1 000 000 грн.

2. Продовжено строк для подання заяви про добровільну зміну ставки з 5 % на 3 % плюс ПДВ (пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПК). Зараз таку заяву треба подати не пізніше ніж за 15 к. д. до початку календарного кварталу, у якому застосовуватиметься нова ставка. А згідно зі змінами заяву можна буде подати трохи пізніше. А саме не пізніше ніж за 10 к. д. до початку такого кварталу.

Крім того, уточнено, що в разі зміни ставки єдинником третьої групи відповідна заява подається не пізніше ніж за 15 к. д. до початку кварталу, у якому застосовуватиметься нова ставка (оновлений п. 298.6 ПК). Треба розуміти, що тут ідеться про зміну ставки з 3 % плюс ПДВ на ставку 5 %. Адже про зворотну ситуацію говориться в пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПК (див. вище).

3. Місячний податковий (звітний) період для єдинників третьої групи – платників ПДВ тепер прямо передбачений оновленим п. 294.1 ПК.

4. Обов’язок єдинників подавати декларацію з податку на прибуток з додатком ПН у разі виплати нерезиденту доходу з українського джерела, яке оподатковується згідно з п. 141.4 ПК, тепер прямо випливає з оновленого пп. 1 п. 297.1 ПК. Правда, ця норма набуває чинності тільки з 01.01.21 р. Як і нова норма пп. «г» п. 137.7 ПК, якою передбачено подавати таку декларацію тільки за підсумками року. Тому, скоріше за все, у 2020 році єдинникам третьої групи доведеться звітувати про виплачені нерезиденту доходи щоквартально на підставі чинних роз’яснень контролюючого органу.

5. Для єдинників з 1 липня 2020 року перестає діяти звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (наймання, позику) (оновлений пп. 4 п. 297.1 ПК).

6. Тепер у ПК прямо зафіксована сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів змусить єдинника піти на загальну систему оподаткування (оновлений пп. 8 п. 298.2 ПК). Сума такого боргу тепер прив’язана до мінімальної суми, при якій платникові вручається податкова вимога. Вона має бути більше 60 НМДГ, тобто перевищувати 1 020 грн (60 х 17 грн).

7. Уточнено строк подання заяви єдинником третьої групи у разі зміни податкової адреси та/або місця провадження госпдіяльності (оновлений п. 298.6 ПК). Раніше було передбачено подавати таку заяву разом з декларацією з ЄП за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Тепер заяву потрібно буде подати не пізніше останнього дня звітного кварталу, у якому змінилася податкова адреса та/або місце провадження госпдіяльності.

Співавтори:

Вікторія Якимащенко, Зінаїда Омельницька, Марина Владімірська