Огляд деяких документів, що набули чинності у жовтні 2019 року

Оновлено Закон про публічні закупівлі

Із 20 жовтня набув чинності Закон від 19.09.19 р. № 114-IX (далі – Закон № 114), згідно з яким Закон від 25.12.15 р. № 922-VIII викладено в новій редакції. Закон № 114 уводиться в дію із 20 квітня 2020 року, крім розд. VI, яким установлено процедуру торгів з обмеженою участю (уводиться в дію із 20 жовтня 2020 року). Згідно з новою редакцією Закону в сфері публічних закупівель передбачаються, зокрема, такі зміни:

• використання електронної системи ProZorro стане обов’язковим для держзакупівель вартістю від 50 тис. грн (зараз – від 200 тис. грн);
• замовник повинен буде оприлюднювати у системі ProZorro звіти про всі закупівлі вартістю до 50 тис. грн (зараз – від 50 тис. грн), здійснені без використання електронної системи закупівель;
• суб’єкту господарювання – переможцю тендеру надаватиметься 24 год. на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції;
• передбачено повернення плати за подання скарги до Антимонопольного комітету в разі задоволення скарги постачальника. За невиконання рішення АМК передбачено відповідальність керівника замовника та штраф. 

Унесено зміни до інших законодавчих актів, зокрема до КУпАП. Посилиться відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, наприклад:

• за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації (далі – ТД); складання ТД без дотримання вимог закону; перевищення розміру забезпечення тендерної пропозиції, установленого у ТД, над визначеною законом межею; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції передбачено накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 100 НМДГ (1 700 грн). За повторне порушення протягом року штраф подвоюється;
• за невиконання рішення АМК як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, до керівника замовника застосовуватиметься штраф у розмірі від 2 000 до 5 000 НМДГ (від 34 000 до 85 000 грн);
• укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, чревато для керівника замовника штрафом у розмірі від 2 000 до 10 000 НМДГ (від 34 000 до 170 000 грн).

Що змінюється в держрегулюванні ринків фінпослуг

Із 19 жовтня набув чинності Закон від 12.09.19 р. № 79-IХ, яким унесено зміни до законодавства. Із 19 жовтня цього року уведено в дію норми, згідно з якими:
реєстрація, внесення відомостей до реєстрів та баз даних і виключення їх з реєстрів, ліцензування діяльності фінустанов, розпочаті Нацкомфінпослуг, завершуються не пізніше 1 липня 2020 року. Не завершені до цієї дати процедури завершують НБУ та НКЦПФР;

Нацкомфінпослуг зобов’язана до 1 липня 2020 року передати НБУ та НКЦПФР документацію, інформацію (бази даних), що міститься у Держреєстрі фінустанов та інших реєстрах і переліках, які вона вела;
саморегулівні організації адміністраторів недержавних пенсійних фондів до 1 липня 2020 року повинні погодити свою діяльність із цим Законом.

Із 1 липня 2020 року набудуть чинності зміни до законодавства, що регулює діяльність на ринку фінпослуг, зокрема:

• до КУпАП. Уводиться штраф у розмірі від 20 до 100 НМДГ (від 340 до 1 700 грн), який накладається на посадових осіб небанківських фінустанов або юросіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, за порушення нормативно-правових актів НБУ, що регулюють діяльність у сфері держрегулювання ринків небанківських фінансових послуг (далі – НФП);
• Закону від 30.10.96 р. № 448/96-ВР. Передбачено, що НКЦПФР здійснює держрегулювання та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення (далі – НПЗ); діяльність у системі НПЗ; видає ліцензії на певні види професійної діяльності на ринку цінних паперів. Також НКЦПФР щокварталу розраховує середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію; погоджує статути недержавних пенсійних фондів та зміни до них; реєструє інвестиційні декларації цих фондів та зміни до них тощо;
• Закону від 20.05.99 р. № 679-XIV. До функцій Нацбанку віднесено:
• держрегулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках НФП за діяльністю небанківських фінустанов та інших осіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги;
• ведення Державного реєстру фінустанов, а у визначених НБУ випадках – інших реєстрів осіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги, держрегулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НБУ.

Як захищатимуть права споживачів фінпослуг

Із 19 жовтня набув чинності Закон від 20.09.19 р. № 122-IX (далі – Закон № 122), яким регулюється захист прав споживачів фінансових послуг (далі – споживач), у тому числі посилюється відповідальність фінустанов за порушення цих прав. Закон уводиться в дію із 19 січня 2020 року, крім окремих норм, пов’язаних із діяльністю Нацбанку, уведених в дію із 19 жовтня цього року. 

Із 19 січня 2020 року вносяться зміни до законодавства, зокрема:

• до КУпАП. Стаття 1561 доповнюється ч. 5 та 6, згідно з якими в разі ненадання, несвоєчасного надання споживачу інформації про умови надання послуги, яку він має намір отримати, та іншої інформації, обов'язковість надання якої передбачена законодавством, а також надання інформації про фінпослугу, учасника ринку фінпослуг із неточними або недостовірними відомостями на посадових осіб, фізосіб-підприємців накладається штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн). За повторне порушення протягом року розмір штрафу подвоюватиметься. Справи про такі адмінправопорушення розглядатимуть регулятори – НБУ, Нацкомфінпослуг, НКЦПФР; 
• до Закону від 12.07.01 р. № 2664-III, який доповнено новими нормами. Так, регулятори можуть установлювати додаткові обов'язкові для фінустанов та осіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги, вимоги до договорів про надання таких послуг.

Договір про надання фінпослуг (крім послуг із торгівлі валютними цінностями та з переказу коштів за умов, передбачених цим Законом) укладається виключно в письмовій формі: 

• у паперовому вигляді; 
• у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону від 22.05.03 р. № 851-IV;
• шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінпослугу (далі – надавач фінпослуги), та/або (у разі надання фінпослуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує надавач фінпослуги;
• у порядку, передбаченому Законом від 03.09.15 р. № 675-VIII.

Надавач фінпослуги зобов’язаний передати клієнту примірник договору (змін до договору).

Законами про окремі види фінпослуг може встановлюватися інший порядок укладення договору між надавачем фінпослуги та клієнтом.

Умови договору про надання фінпослуг, що обмежують права клієнта порівняно з правами, установленими законом, є нікчемними.

У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов'язків сторони за договором за участю споживача фінпослуг такі права та обов'язки тлумачаться на користь споживача.

У ст. 11 Закону № 2664, викладеній в новій редакції, розширено права споживача у частині достовірності реклами та іншої інформації надавача фінпослуг. Заборонено будь-яке поширення фінустановами (іншими особами від їх імені та/або за дорученням) недобросовісної реклами про їхню діяльність, фінпослуги, які вони надають, та умови отримання таких послуг. Визначено перелік ознак недобросовісної реклами.

Робочий день 6 січня перенесено на суботу 11 січня

Кабмін рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів ПФУ, Укрпошти, Держказначейства та банків) для працівників із 5-денним робочим тижнем із двома вихідними днями в суботу та неділю перенести робочий день із понеділка 6 січня 2020 року на суботу 11 січня. Метою такого перенесення є раціональне використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування 7 січня – Різдва Христового. Спеціальний режим роботи банків та їх установ у цей день установлюватиме Нацбанк (розпорядження КМУ від 23.10.19 р. № 995-р).

Визначено методи та об’єкти нормування в будівництві

Із 19 жовтня набув чинності Закон від 03.10.19 р. № 156-IX, що удосконалює нормування в будівництві. Зокрема, згідно зі змінами, унесеними до Закону від 05.11.09 р. № 1704-VI: 

1. Уведено методи нормування в будівництві (далі – метод). До них належать:

• параметричний метод – спосіб установлення вимог до об’єкта нормування в будівництві (далі – спосіб, об’єкт), який передбачає визначення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об’єкта (критеріїв, вимог до експлуатаційної характеристики та/або її показників);
• розпорядчий метод – спосіб, який передбачає поелементний опис об’єкта (рішення, конструкції, матеріалів, що не передбачають альтернатив);
• цільовий метод – спосіб, який передбачає визначення цілей та конкретних критеріїв оцінки технічних характеристик об’єкта.

Метод вибирається виходячи з особливостей об’єкта. При цьому перевага надається параметричному та цільовому методам.

2. Визначено об’єкти нормування в будівництві. Це – планування та забудова території; об’єкт будівництва, містобудування й архітектури та його складові частини; склад і зміст документації об’єктів будівництва, містобудування та архітектури.

Перелік суб’єктів нормування в будівництві встановлюється Кабміном.

Установлено «зелені» тарифи на електроенергію

Із 1 жовтня набула чинності Постанова НКРЕКП від 24.09.19 р. № 2010, якою підвищено «зелені» тарифи на електроенергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, установлена потужність

• яких не перевищує 150 кВт та які введено в експлуатацію із 1 січня по 31 грудня 2019 року (без ПДВ), а саме:
• з енергії сонячного випромінювання за умови розташування установок на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд – 451,72 коп/кВт•год; 
• енергії вітру – 320,96 коп/кВт•год;
• енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах споживачів – 451,72 коп/кВт•год;
• біомаси – 341,76 коп/кВт•год; біогазу – 341,76 коп/кВт•год; 
• гідроенергії – 481,44 коп/кВт•год; геотермальної енергії – 414,57 коп/кВт•год.

Відповідно втратила чинність попередня постанова НКРЕКП від 27.06.19 р. № 1241.

Установлено спецумови імпорту продуктів та кормів

На виконання ч. 5 ст. 60 Закону від 18.05.17 р. № 2042-VIII Кабмін визначив процедуру встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів (далі – спецумови імпорту, продукти).

Спецумови імпорту є засобом усунення чи зменшення до прийнятного рівня загрози для здоров’я людини та/або тварини, пов’язаної із ризиком наявності небезпечного фактора у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України (далі – ризик, вантаж).

Держпродспоживслужба здійснює оцінку ризику та в разі перевищення ним прийнятного рівня надає Мінекономіки протягом 5 робочих днів (далі – р. д.) пропозиції про необхідність уведення спецумов імпорту на підставі:

• результатів держконтролю вантажів, якими встановлено невідповідність продуктів або кормів, що походять з інших країн;
• інформації, отриманої від компетентних органів країн-експортерів, наукових установ та відповідних міжнародних організацій; 
• результатів держконтролю, здійсненого компетентним органом України у відповідній країні-експортері.

Мінекономіки протягом 5 р. д. розглядає пропозиції Держпродспоживслужби та приймає рішення про встановлення або відмову в установленні спецумов імпорту. Міністерство оприлюднює рішення на своєму веб-сайті у день його прийняття та надсилає до Держпродспоживслужби.

Визначено перелік особливих умов імпорту вантажів, які можуть включати спецумови.

На веб-сайті Держпродспоживслужби оприлюднюється інформація про спецумови щодо вантажів із продуктами у день їх запровадження, а також про їх скасування. Рішення про скасування спецумов імпорту приймається Мінекономіки протягом 5 р. д. після отримання відповідних пропозицій Держпродспоживслужби (постанова КМУ від 09.10.19 р. № 869 набула чинності з 12 жовтня).