Огляд деяких документів, що вступили в силу в листопаді 2019 року

Ратифіковано Угоду між урядами України та США для поліпшення виконання податкових правил

Верховна Рада ратифікувала Угоду між урядами України та США, спрямовану на поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), учинену 07.02.17 р. у м. Києві.

Ця Угода набуде чинності з дати письмового повідомлення Україною США про завершення всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності (Закон від 29.10.19 р. № 229-IX набув чинності з 17 листопада).

Ратифіковано Угоду про уникнення подвійного оподаткування між Урядами України та Малайзії

Верховна Рада ратифікувала Угоду між урядами України та Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї, учинені 04.08.16 р. у м. Путраджая. 

Згідно з Угодою податками на доходи вважаються всі податки, що справляються із загальної суми доходу або з елементів доходу (у т. ч. податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або виплат, сплачувані підприємствами). Дія цієї Угоди поширюється на податки в Україні: ПДФО та податок на прибуток підприємств, у Малайзії: податок на прибуток та податок на прибуток з нафтодобувних компаній.

Документи набудуть чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про завершення договірними державами всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ними чинності (Закон від 30.10.19 р. № 242-IX набув чинності з 17 листопада).

Про функціонування авторизованих економічних операторів

Із 7 листопада набули чинності зміни, унесені до Митного кодексу (далі – МК). Зокрема, у новій редакції викладено гл. 2, яка стосується діяльності авторизованого економічного оператора (далі – АЕО) – підприємства, якому органами доходів і зборів надано авторизацію АЕО згідно з МК. Підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль у міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію згідно з гл. 2 МК, набуває статус АЕО. Авторизація АЕО може бути таких типів: 

1. Про надання права на застосування спеціальних спрощень (далі – АЕО-С): загальна фінансова гарантія; самостійне накладення пломб спеціального типу; процедура спрощеного декларування; процедура випуску за місцезнаходженням. Для підприємства, яке отримало авторизацію АЕО-С, установлено такі переваги:

• виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі – ТЗ) у першочерговому порядку;
• зниження автоматизованою системою митного оформлення (далі – АСМО) ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час митного оформлення товарів, ТЗ;
• використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних ТЗ;
• використання національного логотипа АЕО.

2. Про підтвердження безпеки та надійності (далі – АЕО-Б). Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-Б, має право в порядку та на умовах, визначених МК, застосовувати спеціальне спрощення «самостійне накладення пломб спеціального типу». Це підприємство користується такими перевагами:

• отримання повідомлення органу доходів і зборів про те, що відповідні товари і ТЗ на основі результатів аналізу ризиків за загальною декларацією прибуття обрано для проведення митного огляду в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України до моменту їх переміщення через митний кордон України;
• виконання митних формальностей щодо товарів, ТЗ у першочерговому порядку;
• зниження АСМО ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час митного оформлення товарів, ТЗ;
• використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних ТЗ;
• використання національного логотипа АЕО.

Підприємство самостійно обирає тип авторизації та може одночасно мати авторизації обох типів. Авторизація АЕО визнається на всій території України. Митні адміністрації іноземних держав визнають авторизацію АЕО, отриману підприємствами-резидентами, відповідно до міжнародних договорів України. 

Крім того, МК доповнено ст. 2601 щодо спрощеної митної декларації. Ця декларація може подаватися безпосередньо підприємством, яке отримало авторизацію АЕО-С і має дозвіл на застосування процедури спрощеного декларування, або від його імені підприємством, яке отримало авторизацію АЕО-Б і має дозвіл на провадження митної брокерської діяльності, для декларування товарів, перелік яких визначено п. 5 ст. 2601 МК.

У травні 2020 року набуде чинності ст. 1941 МК, якою уводиться загальна декларація прибуття. Ця декларація подаватиметься до органу доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де товари вперше перетнуть митний кордон, до їх прибуття на митну територію України, у тому числі в митному режимі транзиту, із дотриманням строків, установлених ст. 1942 МК (Закон від 02.10.19 р. № 141-IX).

Установлено відповідальність за порушення правил перевезення дітей

Із 20 листопада набула чинності нова ст. 121 КУпАП, згідно з якою за порушення правил перевезення дітей на водія накладається штраф у розмірі 30 НМДГ (510 грн), а за повторне порушення протягом року – 50 НМДГ (850 грн).

Нагадаємо, відповідно до п. 21.11 Правил, затверджених постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306, забороняється перевозити:

• дітей, зріст яких менше 145 см, або тих, що не досягли 12-річного віку, – у ТЗ, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього ТЗ; на передньому сидінні легкового автомобіля – без використання зазначених спецзасобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда; 
• дітей до 16 років – у кузові будь-якого вантажного автомобіля; 
• організовані групи дітей у темну пору доби тощо (Закон від 29.10.19 р. № 224-IX).

Відкривається безперешкодний доступ до загального водокористування

Із 21 листопада набув чинності Закон від 29.10.19 р. № 233-IX про забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування. Зокрема, Законом:

• забороняється обмежувати загальне водокористування (купання та плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, причалювання до берега у світлу пору доби) у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом;
• забезпечується безперешкодний та безплатний доступ громадянам до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування (далі – узбережжя, берег річки). Виняток становлять: землі охоронних зон, зони санітарної охорони, санітарно-захисні зони та зони особливого режиму використання земель, а також земельні ділянки, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об’єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії тощо, дитячі оздоровчі табори, що мають документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об’єкти природно-заповідного фонду та культурної спадщини;
• установлено, що обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у т. ч. шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя та берегів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування такими земельними ділянками за рішенням суду.

Із 21 лютого 2020 року (дня уведення в дію цього Закону) передбачено накладення штрафу на громадян у розмірі від 200 до 400 НМДГ (від 3 400 до 6 800 грн) і на посадових осіб у розмірі від 400 до 700 НМДГ (від 6 800 до 11 900 грн) за обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безплатного доступу громадян до узбережжя та берегів річок для загального водокористування. 

До уведення в дію Закону огорожі або інші конструкції, установлені до 21 листопада, які перешкоджають доступу громадян до узбережжя та до берегів річок, мають бути демонтовані їхніми власниками протягом 10 днів після отримання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. 

Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

Заборонено рубки в національних парках та Карпатах

Із 21 листопада встановлено заборону на проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках та продовжено дію заборони на проведення суцільних рубок головного користування ялицево-букових лісів на стрімких схилах Карпатського регіону (Закон від 30.10.19 р. № 249-IX).

Право власності у сфері телекомунікацій

Із 30 листопада набули чинності зміни до законодавства, унесені з метою забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям, зокрема:

1. До Закону від 21.12.93 р. № 3759-XII, зокрема:

• уточнено перелік осіб, яким в Україні забороняється засновувати та брати участь у телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги;
• установлено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T, DVB-T2, іншому стандарті передавання телевізійного зображення з використанням радіочастотного ресурсу для цілей цифрового наземного мовлення може бути виключно громадянин України. 

Юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджено КМУ, а також особам без громадянства забороняється брати участь у провайдерах програмної послуги багатоканальної телемережі у зазначених стандартах для цілей цифрового наземного мовлення на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами (ст. 12).

Установлено, що недотримання вимог ст. 12 цього Закону є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видавання ліцензії на мовлення, відмови їй у видаванні та продовженні ліцензії на мовлення, а також для відмови у видаванні та продовженні ліцензії провайдера програмної послуги.

2. До Закону від 18.11.03 р. № 1280-IV. Зокрема, кінцевим бенефіціарним власником (власниками) у структурі власності юросіб – операторів телекомунікацій, які надають послуги з техобслуговування та експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям, може бути виключно громадянин (громадяни) України. На усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами не має бути:

• юросіб та фізосіб-підприємців, зареєстрованих в офшорних зонах, перелік яких затверджено КМУ, а також осіб без громадянства;
• фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, а також юросіб, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи; політичних партій, профспілкових, релігійних організацій та юросіб, які вони заснували;
• громадян, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними (Закон від 03.10.19 р. № 158-IX).

Джерела інформації для виконавчої служби – на сайті НКЦПФР

Із 22 листопада набули чинності зміни до Порядку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 29.11.16 р. № 1173. Тепер Порядок визначає загальні правила надання НКЦПФР органам державної виконавчої служби (далі – ДВС) та приватним виконавцям інформації про власників пакетів голосуючих акцій (5 % і більше) акціонерних товариств (далі – АТ). Раніше цим Порядком визначалися правила надання інформації про власників, які володіють значними пакетами акцій (10 % і більше статутного капіталу АТ).

Крім того, установлено, що до запровадження обміну документами в електронній формі органи ДВС та приватні виконавці використовують онлайн-сервіс пошуку інформації про таких власників АТ, розміщений на офіційному веб-сайті НКЦПФР (за посиланням https://www.nssmc.gov.uа).

У разі виявлення на веб-сайті інформації про осіб, які належать до власників пакетів голосуючих акцій (5 % і більше) АТ, фізичних та юридичних осіб, щодо яких здійснюються виконавчі провадження, та є необхідність у підтвердженні такої інформації органи ДВС та приватні виконавці мають звертатися до НКЦПФР із відповідним запитом.

НКЦПФР має забезпечити безперервну роботу онлайн-сервісу пошуку інформації про власників пакетів голосуючих акцій (5 % і більше) АТ до запровадження обміну документами в електронній формі.