Огляд деяких документів, які набули чинності в березні 2019 року

Податкова та митна служби функціонують окремо

Із 20 березня набули чинності:

1. Положення про Державну податкову службу України (далі – ДПС), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування ЄСВ, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань ЄСВ та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Зокрема, ДПС має право:

• перевіряти показники, пов’язані з визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків, зборів, платежів, ЄСВ, дотриманням вимог законодавства з інших питань;
• перевіряти правильність та повноту визначення фінрезультату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• визначати у передбачених ПК випадках суми податкових та грошових зобов’язань платників податків;
• запрошувати платників податків (платників ЄСВ) для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, ЄСВ;
• порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні податкового, бюджетного законодавства, законодавства про ЄСВ тощо;
• отримувати безплатно від платників податків, а також від банків та інших фінустанов довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, зокрема про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання (далі – СГ), інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
• отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізособи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом спадкування;
• вчиняти правочини, спрямовані на виконання своїх функцій;
• щоденно обробляти дані та інформаціїю електронного кабінету;
• звертатися у передбачених законом випадках до суду.

Крім того, під час проведення перевірок ДПС має право:

• вивчати первинні документи, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів;
• отримувати копії первинних документів, які свідчать про порушення податкового законодавства;
• вимагати зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються під час діяльності, яка перевіряється; проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ; коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки;
• вилучати у підприємств, установ, організацій, фізосіб-підприємців та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄСВ;
• отримувати доступ до територій, приміщень, майна, що використовуються для госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування або використовуються для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу тощо.

Норма пп. 27 п. 4 цього Положення в частині ліцензування виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального набуде чинності з 1 липня.

2. Положення про Державну митну службу України (далі – Держмитслужба), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Держмитслужба, зокрема, має право:

• отримувати безплатно від підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, що стосуються митного законодавства;
• проводити, зокрема у взаємодії з іноземними органами та відповідними держорганами України, спецзаходи з метою виявлення, попередження, припинення контрабанди наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також заходи з переміщення товарів під негласним контролем;
• брати участь у перевірках та інших заходах держорганів;
• скасовувати або змінювати рішення територіальних органів Держмитслужби; вживати заходів за фактами неправомірних рішень, дій або бездіяльності зазначених органів або посадових осіб;
• вчиняти правочини, спрямовані на виконання своїх функцій;
• надавати державним та правоохоронним органам інформацію з реєстрів та баз даних Держмитслужби;
• проводити адміністративне затримання порушників митних правил; процесуальні дії у справах про порушення митних правил;
• звертатися до суду у передбачених законодавством випадках (постанова КМУ від 06.03.19 р. № 227).

Оновлено форму висновку про продовження граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Із 12 березня застосовуються нові форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі – висновок), та заяви на його одержання, а також Інструкція щодо заповнення такої заяви (наказ Мінекономрозвитку від 27.02.19 р. № 329).

Хто заповнює декларацію транскордонного переміщення валютних цінностей

На виконання ч. 6 ст. 257 Митного кодексу (далі – МК) та ч. 1 ст. 8 Закону від 21.06.18 р. № 2473-VIII затверджено форму декларації транскордонного переміщення фізособами валютних цінностей (далі – декларація). Цей документ використовується для:

• декларування транскордонного переміщення фізособами валюти України, інвалюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тис. євро;
• письмового декларування фізособами платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в інвалюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, установлену МК для письмового декларування товарів, що переміщуються громадянами.

Фізособи можуть виготовляти бланки декларації за цією формою шляхом роздрукування на принтері або їх копіювання на папері формату А4 (210 мм х 296 мм) (постанова КМУ від 27.02.19 р. № 203 набула чинності з 22 березня).

Визначено критерії оцінки ступеня ризику у сферах охорони праці, зайнятості населення

З 27 березня застосовуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення Держпраці планових перевірок за додержанням законодавства у сферах:

1. Охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення. Протягом останніх 5 років перед плановим періодом:

• наявність у СГ об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – машини), не виведених з експлуатації;
• експлуатація СГ об’єктів підвищеної небезпеки, застосування машин;
• виконання СГ робіт підвищеної небезпеки;
• використання у діяльності СГ шкідливих речовин III або IV класу небезпеки;
• порушення вимог законодавства: у сфері діяльності, пов’язаної з об’єкта-ми підвищеної небезпеки, охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами, а також законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, виявлені за результатами перевірок; з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами перевірок;
• настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працюючої особи СГ.

2. Зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю:

• порушення СГ вимог законодавства;
• застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, протягом останніх двох років перед плановим періодом;
• отримання СГ державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до держбюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

3. Державного гірничого нагляду: порушення вимог законодавства, правил і норм проведення робіт із геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини, що виявлені протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду.

Визначено ризики настання негативних наслідків від провадження діяльності (додатки 1–3); переліки критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у зазначених сферах, їх показники та кількість балів за кожним показником (додатки 4–6).

Виходячи із суми балів, нарахованих за критеріями додатків 4–6 до Критеріїв, СГ відносяться до відповідного ступеня ризику за шкалою: від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику (Держпраці перевіряє не частіше одного разу на 2 роки); 21 до 40 балів – до середнього (перевірки – не частіше одного разу на 3 роки); 0 до 20 балів – до незначного (перевірки – не частіше одного разу на 5 років).

При цьому періодичність планових перевірок може змінюватися у разі відсутності суттєвих порушень СГ вимог законодавства шляхом установлення коефіцієнта 1,5 (крім СГ із високим ступенем ризику). Періодичність проведення наступної планової перевірки відповідного СГ відлічується від дати закінчення планового періоду, у якому здійснювалася перевірка (постанова КМУ від 06.02.19 р. № 223).

Установлено критерії оцінки ступеня ризику в природоохоронній сфері

Із 22 березня до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, належать:

• провадження госпдіяльності з додержанням екологічних вимог;
• категорія видів планової діяльності та об’єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля;
• види та кількість порушень вимог законодавства, виявлені перевірками протягом останніх 5 років перед плановим періодом;
• кількість позапланових перевірок СГ, проведених протягом останніх 5 років перед плановим періодом за підставами: виявлення та підтвердження недостовірності даних в обов’язковій звітності СГ; неподання СГ обов’язкової звітності за два звітних періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень причин неподання документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаних із діяльністю СГ;
• кількість випадків недопущення СГ посадових осіб контролюючого органу до перевірки протягом 5 останніх років перед плановим періодом.

Визначено ризики настання негативних наслідків від провадження діяльності (додаток 1); перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у цій сфері, їх показники та кількість балів за кожним показником (додаток 2).

Виходячи із суми балів, нарахованих за всіма критеріями додатка 2 до Критеріїв, СГ відносяться до відповідного ступеня ризику за шкалою: від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику (Держекоінспекція перевіряє не частіше одного разу на 2 роки); 21 до 40 балів – до середнього (перевірки – не частіше одного разу на 3 роки); 0 до 20 балів – до незначного (перевірки – не частіше одного разу на 5 років).

При цьому якщо за результатами планових та позапланових перевірок протягом останніх шести – для СГ, віднесених до середнього ступеня ризику, та 10 років – для СГ із незначним ступенем ризику, у СГ не виявлено порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, наступна перевірка відбудеться не раніше ніж через проміжок часу, установлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 разу (постанова КМУ від 06.03.19 р. № 182).

Уточнено перелік будівельних робіт, виконання яких не потребує прийняття об’єкта в експлуатацію

Із 23 березня набули чинності зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.17 р. № 406. Зокрема, Перелік:

• доповнено новими позиціями: реконструкція або технічне переоснащення електромереж напругою не вище 10 кВ (лінії електромереж, трансформаторні підстанції, об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури) (п. 22); роботи з теплоізоляції уведених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками (п. 23);
• уточнено зміст п. 1, що включає роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, – стосуються об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать, крім об’єктів із незначними (СС1), також до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
• уточнено п. 3 примітки, за якою будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту та технічного переоснащення повинні здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої проектної документації (постанова КМУ від 20.03.19 р. № 236).

Викладено у новій редакції Методику оцінки майна

Із 20 березня Методика, затверджена постановою КМУ від 10.12.03 р. № 1891, застосовується в редакції постанови КМУ від 20.02.19 р. № 224. Методику використовують для проведення оцінки:

• майна державних і комунальних підприємств, що вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства (далі – АТ) під час приватизації шляхом перетворення таких підприємств на АТ;
• об’єктів державної та комунальної власності, що є об’єктами великої приватизації (за відсутності радника); малої приватизації (за відсутності балансової вартості об’єктів державної (комунальної) власності); малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених ч. 8 і 10 ст. 15 Закону від 18.01.18 р. № 2269-VIII);
• об’єктів приватизації, які повертаються у державну або комунальну власність; майна держпідприємств, що підлягають реорганізації шляхом їх перетворення на АТ; відчуження державного (комунального) майна.

Що включає плата за перевірку оператора ринку

Із 6 березня розміри плати за здійснення контролю Держпродспоживслужбою, її територіальними органами за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що фінансується операторами ринку, визначаються Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.02.19 р. № 148. Документ поширюється на перевірки вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім окремих видів перевірок.

Розміри плати затверджуються Мінагрополітики разом із Мінфіном. Калькуляції розміру плати оприлюднюються щороку на веб-сайті Мінагрополітики.

Розмір плати складається із прямих витрат на оплату праці працівників, які безпосередньо здійснюють перевірку; прямих матеріальних витрат, а також інших прямих витрат, безпосередньо пов’язаних із перевіркою; постійних витрат, які розподіляються між об’єктами витрат із використанням розподілу видатків.

Про зміни в акредитації та ліцензуванні медзакладів

Із 20 березня заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, у тому числі аптечні, можуть добровільно проходити акредитацію.

Акредитація закладу проводиться після отримання ним ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів, крім активних фармацевтичних інгредієнтів. Відповідні зміни унесено до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.07.97 р. № 765.

Також унесено зміни до Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 02.03.16 р. № 285. Скасовано обов’язковість проходження акредитації медзакладом.

Крім того, ліцензіата зобов’язали оприлюднювати інформацію про наявні ліки, витратні матеріали, медвироби та харчові продукти для спеціального дієтичного споживання у порядку, визначеному МОЗ (новий пп. 29 п. 13).

Також викладено у новій редакції форму заяви про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (додаток 4 до Умов) (постанова КМУ від 13.03.19 р. № 215).