Огляд деяких документів, які набули чинності у квітні 2020 року

Законодавчі зміни для бізнесу під час карантину

Із 18 квітня набули чинності зміни до Закону про Держбюджет на 2020 рік та до інших законодавчих актів, унесені Законом від 13.04.20 р. № 553-IX (далі – Закон № 553). 

Так, згідно з п. 12 і 13 розд. ІІ цього Закону на час дії карантину, запровадженого у зв’язку з поширенням COVID-19:

• обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає згідно із ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу, ч. 4 та 6 ст. 762 Цивільного кодексу (далі – ЦК), також є заборона суб’єктами владних повноважень на провадження певних видів господарської діяльності з використанням орендованого майна або на доступ до такого майна третіх осіб (п. 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК); 
• допомога по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після завершення карантину. Умовою надання такої допомоги є сплата роботодавцем ЄСВ протягом 6 місяців до дати зупинення діяльності. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу в межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 к. д. після завершення карантину (ст. 47¹ Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI). Додамо, що постановою ФСС на випадок безробіття від 08.04.20 р. № 217 на період карантину та протягом 30 к. д. після його закінчення мінімальний розмір допомоги по безробіттю установлено в розмірі 1 000 грн. 

Крім того, тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробники теплоенергії незалежно від форми власності звільняються від нарахування пені та штрафних санкцій із боку постачальників електроенергії та природного газу (п. 15 розд. ІІ Закону № 553). 

Змінено порядок надання держпідтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва

Із 18 квітня набули чинності зміни до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою КМУ від 24.01.20 р. № 28 (далі – Порядок, суб’єкт). 

Зокрема, уточнено, що:

• для цілей цього Порядку таким суб’єктом уважається фізособа-підприємець або юрособа, річний дохід якої від будь-якої діяльності не перевищує 100 млн грн (раніше зазначені особи повинні були мати середню кількість працівників за звітний період (календарний рік) не більше 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не більше 50 млн грн). При цьому суб’єкт не може входити до групи пов’язаних із ним контрагентів, які не відповідають зазначеним граничним показникам щонайменше протягом останніх двох календарних кварталів (було – останніх 6 місяців) (абзац другий п. 2 Порядку);
• фінансова державна підтримка надається з метою (п. 4 Порядку): 

1) розвитку підприємництва, сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів в Україну; 

2) запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також для запобігання та подолання їх наслідків; 

3) рефінансування існуючої заборгованості в українських банках за кредитами суб’єктів підприємництва. 

За отриманням кредитів, зазначених у п. 2 і 3, можна звернутися – якщо суб’єкт відповідає критеріям, установленим п. 8 Порядку – протягом дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 90 днів із дня його (їх) скасування (п. 5 Порядку) (постанова КМУ від 15.04.20 р. № 283). 

Посилено відповідальність за порушення у сфері охорони природи

Із 17 квітня з метою збереження довкілля Законом від 13.04.20 р. № 556-IX посилено відповідальність за забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. Відповідні зміни унесено до КУпАП та Кримінального кодексу.

Зміни до КУпАП:

• за порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачено штраф у розмірі: для громадян – від 90 до 270 НМДГ (від 1 530 грн до 4 590 грн) і для посадових осіб – від 270 до 900 НМДГ (від 4 590 до 15 300 грн) (раніше було від 5 до 15 НМДГ та від 15 до 50 НМДГ відповідно) (ст. 77); 
• знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до лісової пожежі або поширення її на значній площі, розмір штрафу становить: для громадян – від 270 до 900 НМДГ (4 590 до 15 300 грн), для посадових осіб – від 630 до 1800 НМДГ (від 10 710 грн до 30 600 грн) (раніше було – від 15 до 50 НМДГ та від 35 до 60 НМДГ відповідно) (ст. 77);
• випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільгосппризначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, установленого Мінекоенерго, розмір штрафу становить: для громадян – від 180 до 360 НМДГ (від 3 060 грн до 6 120 грн) та для посадових осіб – від 900 до 1 260 НМДГ (від 15 300 до 21 420 грн). Раніше було – від 10 до 20 НМДГ та від 50 до 70 НМДГ відповідно. За вчинення того самого порушення в межах природно-заповідного фонду розмір штрафу становить: для громадян – від 360 до 720 НМДГ (від 6 120 до 12 240 грн), для посадових осіб – від 1260 до 1800 НМДГ (від 21 420 до 30 600 грн) (раніше було від 20 до 40 НМДГ та від 70 до 100 НМДГ відповідно) (ст. 771).

Зміни до Кримінального кодексу:

• забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля – карається штрафом у розмірі від 1 800 до 3 600 НМДГ (від 13 600 до 61 200 грн) (раніше було – від 100 до 200 НМДГ) або обмеженням волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого (ст. 241);
• знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільгосппризначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – карається штрафом у розмірі від 5 400 до 9 000 НМДГ (від 91 800 до 153 000 грн) (раніше було – від 300 до 500 НМДГ) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк (ст. 245) .

Установлено коефіцієнт перерахування щомісячних виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві

Із 1 березня затверджено в розмірі 1,11 коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого (постанова КМУ від 01.04.20 р. № 249).

Нові заходи із запровадження Єдиного рахунка 

З метою запровадження єдиного рахунка для сплати податків і зборів, ЄСВ Законом від 13.04.20 р. № 559-IX (набув чинності з 18 квітня) унесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема:

• до Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI. Із 1 січня 2021 року єдиний рахунок відкриватимуть у Держказначействі за згодою (бажанням) платника на підставі його заяви, поданої через електронний кабінет. ЄСВ можна буде сплачувати шляхом перерахування безготівкових коштів із банківського рахунка платника або на єдиний рахунок. Фізособи-підприємці та інші самозайняті особи, які не мають банківського рахунка або не використовують єдиний рахунок, сплачуватимуть ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку (ст. 9);
• до Кримінального процесуального кодексу. Заборонено накладати арешт на кошти на єдиному рахунку (норма діє з 1 січня 2021 року), рахунках платників у СЕА ПДВ, на кошти, що перебувають на відповідних поточних рахунках із спецрежимом використання для розрахунків за електроенергію та теплопостачання, за інвестиційними програмами у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, на спецрахунку експлуатуючої організації (оператора) у сфері ядерної безпеки (ч. 3 ст. 170).

Установлено коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств

Державна комісія по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ) установила тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність із видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів із належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана. Коефіцієнти, які застосовуються користувачами надр для обчислення податкових зобов’язань згідно з п. 252.16 Податкового кодексу, у 2020 році становлять: для нафтогазодобувних підприємств – 1,391; інших гірничодобувних підприємств – 0,185 (лист ДКЗ від 09.04.20 р. № 283/02).