Забезпечення трудових прав під час карантину

Щоб убезпечити роботодавців від порушень трудового законодавства в умовах карантинних обмежень, передбачених постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ухвалено урядове рішення. Акцент зроблено на держслужбовцях, хоча рекомендовано дотримуватися передбачених «трудових» норм також стосовно працівників державних установ та підприємств, органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), зокрема, в разі при роботи працівників удома. 

Отже, на час установлення карантину на очільників держорганів усіх рівнів (включаючи міністерства, відомства, місцеві держоргани) покладається забезпечення дотримання трудових прав державних службовців та працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома. Це, зокрема, означає необхідність коректного оформлення на сьогодні документів про встановлення режиму роботи (зазвичай це віддалена, дистанційна робота), умов та розмірів оплати праці, оформлення встановлених законодавством відпусток (у разі нагальної потреби – відкликання з відпусток), інших документів держслужбовців та інших категорій працівників держорганів.

Особливий наголос зроблено на збереженні за кожним працівником займаної посади, умов праці, соціальних гарантій та недопущення обмежень трудових прав. Тобто, попри те, що робота виконується вдома (чи в іншому, визначеному за погодженням із працівником та його безпосереднім керівником, місці), а не у приміщенні держоргану, кожному працівникові слід виплачувати його заробіток за тими самими правилами, що діяли до запровадження карантину. Якщо працівник мав право на встановлені законодавством пільги чи преференції (наприклад, є матір’ю дитини з інвалідністю або особою з особливими потребами тощо), він має право їх отримати.

Звертаємо увагу: вимоги КЗпП не дають права роботодавцю звільняти працівників через уведення карантину або обмежувальні заходи. Крім того, жодних змін у частині звільнення працівників на період карантину до законодавства не вносилося. Тобто звільняти працівників за своєю ініціативою (зафіксовано вже прецеденти «тимчасового» звільнення на час карантину) роботодавцеві не можна.

Додамо також, що Кабмін рекомендує всім підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, а також суб’єктам господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, не звільняти працюючих удома працівників та тих, хто перебуває у відпустках без збереження заробітку, з підстав, установлених п. 3, 4 і 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Ідеться про такі підстави звільнення за ініціативою роботодавців:

• систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 
• прогул (у т. ч. відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин; 
• нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, крім відпусток по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) за певного захворювання. 

Ще додамо: згідно із Кримінальним кодексом за незаконне звільнення працівника роботодавця очікують серйозні санкції (зокрема, за ст. 172 – штраф у розмірі від 34 000 до 51 000 грн або позбавлення права права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років).

Постанова КМУ від 25.03.20 р. № 256 набула чинності з 07.04.20 р. («Урядовий кур’єр» від 07.04.20 р. № 66).