НБУ уточнив вимоги до еквайрів

Національний банк України уточнив вимоги до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій. Це зумовлено необхідністю посилити дотримання учасниками платіжного ринку вимог законодавства.

Так, зокрема, Національний банк:

1) зобов’язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством^*.

Про що йдеться

Деякі учасники платіжного ринку в момент ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про отримувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі;

2) визначив, що еквайр чи інший надавач платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час здійснення платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь отримувача через еквайра чи іншого надавача платіжних послуг, не є ані платником, ані отримувачем за нею.

Чому це важливо

Підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування мети розрахунків. Наприклад, поповнення ігрових рахунків у організаторів азартних ігор маскувалось під грошові перекази. Платіжний посередник зобов’язаний виконати доручення платника – переказати кошти зазначеному отримувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж;

3) зобов’язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участі іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та отримувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).

Яку проблему це вирішує

Еквайри зазвичай залучають посередників для надання платіжних послуг у мережі Інтернет, що, зокрема, сприяє поширенню безготівкових розрахунків та зниженню їх вартості. Водночас існує ризик втрати еквайром контролю за тим, кому саме будуть зараховані кошти і чи відповідає діяльність отримувача тому виду, який встановлено кодом наданого віртуального терміналу (так званий МСС-код). Встановлена Національним банком вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток – розуміння, на чию саме користь здійснено платіж.

Також регулятор деталізував вимоги до документів, що надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема до квитанції платіжного терміналу.

Отже, Національний банк очікує, що дотримання учасниками платіжного ринку цих вимог сприятиме запобіганню здійснення ними:

• переказів від чи на користь суб’єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо;
• міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій;
• підміни інформації, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства.

Як наслідок, це сприятиме підвищенню прозорості платіжних операцій та посиленню рівня захисту прав їхніх користувачів.

Відповідні норми передбачені постановою Правління Національного банку України від 10 березня 2023 року № 21 "Про затвердження змін до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів", що набирає чинності з 14 березня 2023 року.

Учасники платіжного ринку, що здійснюють емісію та еквайринг платіжних інструментів, мають привести свою діяльність у відповідність до норм цього документа протягом місяця, з дня набрання ним чинності.

* Стаття 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

https://bank.gov.ua