Оподаткування екологічним податком викидів метану: позиція ВС

ПК України встановлює обов'язок сплачувати екологічний податок за викиди метану в атмосферне повітря.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 160/8128/18 (провадження № К/9901/34074/19) за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції встановив, що Податковий кодекс України встановлює обов'язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря метану, який належить до вуглеводнів і є забруднюючою речовиною згідно з додатком II Протоколу про регістри викидів і перенесення забруднювачів від 21 травня 2003 року.

Обставини справи

Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» подало позов до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору полягала в тому, чи правомірним є оподаткування екологічним податком виробничо-технологічних втрат парникових газів (метану) в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що метан є парниковим газом та не належить до забруднюючих речовин, тому його викиди метану не нормуються; виробничо-технологічні втрати природного газу є складовою викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами під час здійснення основного виду господарської діяльності, але не існує будь-яких методик, які б дозволяли визначити окремий обсяг саме цих витрат у загальному обсязі природного газу для виробничо-технологічних втрат.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу. Судові рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновок Верховного Суду

З метою встановлення ставок податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення перелік окремих забруднюючих речовин визначений нормою пункту 243.1 статті 243 Податкового кодексу України, серед яких «вуглеводні» та «тверді речовини». Норми цього Кодексу не містять виключного переліку забруднюючих речовин, обсяги яких є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком.

До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену): насичені вуглеводні СnН2n+2 (метан, етан тощо), ненасичені СnН2n та СnН2n2-2. Метан належить до вуглеводнів і є забруднюючою речовиною згідно з додатком II Протоколу про регістри викидів і перенесення забруднювачів від 21 травня 2003 року. Отже, Податковий кодекс України встановлює обов'язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря цього природного газу.

sud.ua