МОЗ розробило порядок створення госпітальних округів

МОЗ опублікував проект постанови «Питання формування госпітальних округів».

Метою прийняття постанови є створення відповідної нормативної бази для оптимізації вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги шляхом створення госпітальних округів, що дозволить забезпечити своєчасний доступ населення до послуг вторинної медичної допомоги належної якості, оптимізувати ресурси закладів охорони здоров'я, підвищити ефективність використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної медичної допомоги; а також сприяти створенню умов для підготовки закладів охорони здоров'я, що надають вторинну медичну допомогу, до роботи в умовах управлінської та фінансової автономії.

Проект встановлює порядок створення госпітальних округів, критерії та порядок визначення складу і меж госпітальних округів.

Госпітальний округ - це об'єднання закладів охорони здоров'я, що надають вторинну медичну допомогу, яка створюється на основі певних критеріїв і функціонує відповідно до орієнтовного становищем, яке розробляється і затверджується Міністерством охорони здоров'я.

Госпітальні округи формуються в межах області.

До складу госпітального округу входять:

- не менше 1 лікарні інтенсивного лікування першого (базового) і / або другого рівня;

- лікарні відновного (реабілітаційного) лікування, хоспіси, спеціалізовані медичні центри;

- консультативно-діагностичні підрозділи лікарень, консультативно-діагностичні центри.

Лікарня інтенсивного лікування першого (базового) рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менше 100 000 чоловік, а лікарня інтенсивного лікування другого рівня - не менше 200 000 чоловік.

Межі і склад госпітальних округів повинні бути визначені таким чином, щоб мешканці, які проживають в їх межах, мали доступ до вторинної медичної допомоги в рамках свого госпітального округу.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю проїзду в лікарні інтенсивного лікування (максимум 60 хвилин), в радіусі зони обслуговування 60 км за умови наявності доріг з твердим покриттям. Зона обслуговування може бути меншою за відсутності шляхів сполучення або особенностеях рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (річки без мостів, гори).