До військових держслужбовців застосовуватимуться нові законодавчі норми (огляд наказу № 270)

Після набуття чинності Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) упорядковуються нормативні документи, які, зокрема, регулюють питання проходження державної служби в органах військового управління. Тож з метою коректного застосування норм Закону № 889 наказом Міноборони від 20.05.16 р. № 270 (далі – Наказ № 270), який набув чинності 14.06.16 р., затверджено переліки органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби. Різняться вони поширенням їх юрисдикції, а саме: на всю територію України; на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; на територію одного або кількох районів областей, міст обласного значення.

Нагадаємо: за визначенням ст. 1 Закону від 06.12.91 р. № 1932-ХІІ «Про оборону» до органів військового управління належать:

Міноборони, інші центральні органи виконавчої влади (далі – ЦОВВ), що здійснюють керівництво військовими формуваннями;

Генштаб ЗСУ, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у ЗСУ та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, у межах їх компетенції, військами (силами), з‘єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління ЦОВВ;

військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов‘язку та військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Тобто ті особи, які згідно з нормами Закону № 889 належатимуть до держслужбовців, мають бути призначені на ці посади, а також проходити службу та одержувати заробітну плату за новими правилами. Нагадаємо, що згідно зі ст. 51 Закону № 889 посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на дев’ять груп: керівники, керівники структурних підрозділів, заступники керівників, головні та провідні спеціалісти, спеціалісти тощо. Поділ держорганів за юрисдикцією слугує підґрунтям для встановлення держслужбовцям розмірів посадових окладів.

Отже, Переліки, затверджені Наказом № 270, врегульовують питання щодо визначення юрисдикції органів військового управління. На виконання цього наказу та постанови КМУ від 06.04.16 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (далі – Постанова № 292) має бути затверджений локальний нормативний документ, на підставі якого визначатимуться розміри посадових окладів держслужбовців органів військового управління.

Крім того, із набуттям чинності Наказу № 270 утратив чинність наказ Міноборони від 15.12.98 р.
№ 455 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про державну службу» (далі – Наказ № 455), норми якого відповідали раніше діючому Закону від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Нагадаємо, що Наказом № 455 було затверджено Інструкцію про порядок присвоєння рангів державним службовцям Збройних Сил України, однак на сьогодні потреба в ній є сумнівною, адже постановою КМУ від 20.04.16 р. № 306 затверджено не лише Порядок присвоєння рангів, а ще й (у додатках до нього) співвідношення між рангами держслужбовців і військовими званнями (армійськими, корабельними) та іншими спеціальними званнями. Це відповідає вимогам ч. 2 ст. 39 Закону № 889. Однак затверджувати локальний наказ про присвоєння рангів держслужбовцям органів військового управління (включаючи тих держслужбовців, які раніше були військовослужбовцями та яким були присвоєні військові звання), необхідно.

Що стосується Інструкції про порядок оформлення і подання документів для продовження терміну перебування на державній службі, затвердженої Наказом № 455, то потреби в такому документі також немає, оскільки відтепер немає законодавчих підстав для продовження термінів перебування на держслужбі.

Ганна Семененко, консультант