Зміни до законодавства, що діють із листопада 2020 року

Із 1 листопада набули чинності зміни до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМУ від 01.03.17 р. № 118. Тепер віза в електронному вигляді (далі – е-віза) оформляється також, як дворазова, на строк до 30 днів для в’їзду з діловою, приватною, туристичною метою та для лікування, здійснення діяльності у сфері культури, науки, освіти, спорту, виконання службових обов’язків іноземним кореспондентом або представником іноземного ЗМІ. 

За оформлення е-візи справляється консульський збір: разової – за тарифною ставкою 20 дол. США, дворазової – 30 дол. США. Е-візи оформлюються: у терміновому порядку – за один робочий день (далі – р. д.); у звичайному – за 3 р.д. За термінове оформлення е-візи сума консульського збору подвоюється (постанова КМУ від 19.08.20 р. № 729).

Із 1 листопада набули чинності зміни до Вимог з оформлення е-віз, затверджених наказом МЗС від 18.12.17 р. № 558. Для оформлення е-візи іноземець має подати візове клопотання не раніше ніж за 3 місяці та не пізніше ніж за 1 р. д. (у разі термінового оформлення е-візи) або за 3 р. д. (у разі оформлення е-візи у звичайному порядку) (було – за 10 р. д.) до початку запланованої поїздки. Відповідно візове клопотання розглядається у візовій інформаційно-телекомунікаційній системі не більше 1 р. д. (термінова е-віза) або 3 р. д. (звичайна е-віза) (раніше – не більше 9 р. д.).

У новій редакції викладено форми візи та візової анкети, а також перелік держав, громадянам яких оформлюється е-віза (додатки 1–3 до Вимог) (наказ МЗС від 01.10.20 р. № 380).

Із 2 листопада застосовуються затверджені на виконання ч. 3 ст. 311 Митного кодексу (далі – МК) форми бланків: індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії; багаторазової фінансової гарантії; загальної фінансової гарантії, а також Порядок заповнення фінансових гарантій. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну від 09.01.19 р. № 4, яким затверджено форму бланка фінансової гарантії (наказ Мінфіну від 07.07.20 р. № 404).

Із 7 листопада платник податків зобов’язаний буде визначати, змінювати уповноважених осіб, які мають право користуватися е-кабінетом платника податків (підписувати, подавати, отримувати документи та інформацію через е-кабінет), та визначати їхні повноваження (пп. 16.1.16 ПК). Електрон- ний документообіг між платником та контролюючим органом здійснюватиметься без укладення відповідного договору. Одразу ж після надсилання до контролюючого органу першого електронного документа установленого формату з дотриманням вимог законів від 22.05.03 р. № 851-IV та від 05.10.17 р. № 2155-VIII платник стає суб’єктом електронного документообігу. Установлено вичерпний перелік причин, за яких електронний документообіг між платником та контролюючим органом припиняється (п. 42.6 ПК).

З цієї дати будуть скасовані норми ПК, згідно з якими:

• у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність особисто або через уповноважену на це особу; надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (абзац четвертий п. 49.4 ПК);
• контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів (абзац п’ятий п. 49.4) (Закон від 14.07.20 р. № 786-IX).

Із 7 листопада набувають чинності зміни до МК, унесені Законом від 02.10.19 р. № 141-IX, а саме: 

• перевізники зобов’язані подавати до органу доходів і зборів загальну декларацію прибуття у строки, встановлені ст. 194² МК (п. 5 ст. 191 МК);
• відсутність на момент здійснення митних формальностей у пункті пропуску через державний кордон України вищеназваної декларації на товари є підставою для відмови у пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що їх перевозять (далі – ТЗ), та притягнення перевізника до адмінвідповідальності, передбаченої МК. Після подання органу доходів і зборів загальної декларації прибуття та виконання необхідних митних формальностей, визначених за результатами аналізу ризиків за такою декларацією, товари та ТЗ пропускаються через державний кордон. Ці вимоги не застосовуються до ввезення товарів, щодо яких загальна декларація прибуття не подається, включених до переліку, визначеного ч. 2 ст. 194² (п. 11 ст. 194² МК).

Із 14 листопада набуває чинності Закон від 14.07.20 р. № 776-IX, яким з метою детінізаціі ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом, унесено зміни до законодавства, зокрема:

1. До Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV. Уточнено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 цього Закону, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

2. До Закону від 05.05.99 р. № 619-XI (далі – Закон № 619). Зокрема, спрощено порядок проведення операцій з металобрухтом, зменшено необгрунтовані вимоги до суб’єкта господарювання (далі – СГ), які здійснюють такі операції, та вимоги до їх оформлення. 

СГ, які здійснюють заготівлю металобрухту, мають право відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту. Приймальні пункти металобрухту повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару) для зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт, а також необхідне вагове обладнання, систему відеоспостереження, відеозапису, архівування. Інформація, створена в процесі відеоспостереження, має зберігатися не менше 3 місяців.

Для покупця металобрухту необхідним та достатнім документом, який підтверджує джерела походженя металобрухту від продавця (постачальника), є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту. Відповідальність за достовірність даних про джерело походження, зазначених у такому акті, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту, а не на покупця. Під час заготівлі металобрухту та операцій з ним покупець не несе відповідальності за правовідносини продавця (постачальника) з іншими СГ і фізособами – учасниками попередніх ланцюгів постачання металобрухту.

Державний контроль за заготівлею металобрухту та операціями з металобрухтом здійснюють місцеві державні адміністрації, які в разі виявлення порушення СГ вимог цього Закону передають матеріали до відповідних правоохоронних органів.

3. До ст. 164¹⁰ КУпАП, якою передбачено штраф від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн):

• за порушення законодавства у сфері заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту посадовою особою СГ або громадянином – підприємцем, що здійснює зазначену діяльність;
• приймання металобрухту посадовою особою СГ або підприємцем без складання акта приймання, визначеного Законом № 619.

4. До ч. 1 ст. 213 Кримінального кодексу. Заготівля металобрухту, переробка брухту кольорових і чорних металів фізособами без держреєстрації як СГ, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту караються штрафом від 1 500 до 2 000 НМДГ (від 25 500 до 34 000 грн) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до одного року.

Із 15 листопада вводиться в дію Закон від 21.07.20 г. № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію» (далі – Закон № 819), яким визначено особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів та їх об’єднань. Основні види діяльності сільгоспкооперативів – виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільгосппродукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів, інші види обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з бухобліку й аудиту тощо. Сільгоспкооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності з метою одержання прибутку або без такої мети. 

Сільськогосподарські виробничі кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи та утворені відповідно до Закону від 17.07.97 р. № 469/97-ВР (далі – Закон № 469) кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, зареєстровані на 15.08.20 р. (день набуття чинності Закону № 819):

• повинні перереєструватися у сільгоспкооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання відповідно протягом 3 років, до 15.08.23 р.;
• зберігають усі права та обов’язки, які вони мали відповідно до Закону від 10.07.03 р. № 1087-IV та Закону № 469 на 15.08.20 р. до моменту їх перереєстрації, але не більше 3 років.

Положення статутів таких кооперативів та об’єднань, що не відповідають Закону № 819, є чинними в частині, що відповідає законодавству, яке діяло до 15.08.20 р., до моменту перереєстрації таких кооперативів та об’єднань, але не більше 3 років.

Із 16 листопада набуває чинності Закон від 17.09.20 р. № 910-IX. З метою сприяння розвитку фізкультури і спорту унесено зміни до законодавства. Зокрема, згідно зі змінами, унесеними до Закону від 03.10.19 р. № 157-IX, надано право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону: 

• державним та комунальним спортклубам, дитячо-юнацьким спортшколам, школам вищої спортивної майстерності, центрам олімпійської підготовки, центрам студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчим закладам, центрам фізичного здоров’я населення, центрам фізкультури і спорту осіб з інвалідністю, а також базам олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки;
• громадським об’єднанням фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), утвореним ними спортклубам (крім тих, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацьким спортшколам, школам вищої спортивної майстерності, центрам олімпійської підготовки, центрам студентського спорту закладів вищої освіти, центрам фізкультури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру, – виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг. 

Вищеназваним громадським об’єднанням та утвореним ними закладам фізкультури і спорту, що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без аукціону, заборонено використовувати це майно в комерційних цілях.

До 21 листопада банки, юрособи, які отримали ліцензію Нацбанку на надання банкам послуг з інкасації:

• мають право використовувати форми супровідної відомості до сумки з готівкою та супровідного касового ордера до сумки з валютними цінностями, встановлені Інструкцією з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 31.03.17 р. № 29, без урахування змін, затверджених постановою Правління НБУ від 14.05.20 р. № 64 (далі – Постанова № 64);
• зобов’язані привести внутрішні положення, що регулюють діяльність підрозділів інкасації, у відповідність до вимог Постанови № 64, якою, зокрема, уніфіковано супровідні документи, що використовуються під час інкасації та перевезення валютних цінностей, та передбачено можливість:
• перевезення валютних цінностей непанцерованим оперативним автотранспортом, обладнаним системами, які забезпечують захист цінностей та пошкоджують вкладені цінності у разі несанкціонованого доступу до них, а також надають можливість переміщати цінності від відправника до отримувача без доступу інкасаторів до них;
• використання непанцерованого автотранспорту для доставки розмінних, обігових, пам’ятних та ювілейних монет в обсягах до 100 мінімальних зарплат із використанням захисту вогнепальною зброєю.

До 30 листопада діють спрощені правила оцінки кредитного ризику під час реструктуризації банками кредитів для позичальників, що мають економічні проблеми, зумовлені пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 (постанова Правління НБУ від 24.07.20 р. № 105).