Зміни до законодавства, що діють із квітня 2020 року

Із 1 квітня набула чинності ст. 233 Податкового кодексу (далі – ПК), згідно з якою ДПС автоматично зіставляє показники обсягів обігу та залишків пального, показники обсягів обігу спирту етилового. Таким чином перевіряється повнота декларування та сплати акцизного податку з обсягів ввезеного на митну територію України (далі – МТУ), виробленого та реалізованого на МТУ пального або спирту етилового. 

Під час зіставлення порівнюються показники із СЕАРП і СЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – ЄДР-1) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового (далі – ЄДР-2) щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД акцизних складів (далі – АС) та розпорядників АС. Порядок зіставлення показників затверджується КМУ.

Із 1 квітня до розпорядника АС, на АС якого розташовано резервуари загальною місткістю не більше 1 000 м3 (крім розпорядника, який до 01.07.19 р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ПК), застосовуються норми п. 1281.1 ПК, якими передбачена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на АС (п. 18 підрозд. 5 розд. ХХ ПК). 

За необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР-1 рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на АС, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з АС, розташованого на АС, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР-2 витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на АС, застосовується штраф у розмірі 20 000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з АС або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Штраф за повторне порушення протягом року становить 50 000 грн.

Із 1 квітня за неподання електронних документів з АС, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м3, накладається штраф у розмірі 1 000 грн за кожний неподаний електронний документ, передбачений п. 1281.3 ПК (п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

Із 1 квітня набув чинності Закон від 17.03.20 р. № 532-IX (див. інформацію в «Карантин: Верховна рада прийняла антикризові закони» https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-karantyn-122-karantin-verxovnaya-rada-prinyala-antikrizisnye-zakony), яким з метою підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти держбюджету, та з метою підвищення їх доступності внесено зміни до ПК, якими уведено податкові преференції з податку на прибуток, ПДВ та ПДФО. 

Перелік лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, необхідних для запобігання коронавірусній хворобі (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на МТУ звільняються від обкладення ПДВ, затверджено постановою КМУ від 20.03.20 р. № 224.

Із 1 квітня реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється для всіх видів медичної допомоги (Закон від 19.10.17 р. № 2168-VIII).

Із 1 квітня усі надавачі медичних послуг, які уклали з Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій на надання медичних послуг, зобов’язані вносити до електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ) записи про направлення паціентів за умови наявності відповідної технічної можливості. Така можливість виникає з дати оприлюднення на вебсайті ЕСОЗ інформації про підключені до центральної бази даних електронні медичні інформаційні системи та відповідне розширення їх функціональних можливостей (наказ МОЗ від 28.02.20 р. № 586). 

Із 1 квітня усі надавачі медичних послуг, які уклали договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та залучені до виконання такого договору особи зобов’язані вносити медичні записи про надання медичних послуг в амбулаторних умовах, про госпіталізацію, виписку зі стаціонару, записи про направлення та рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 28.02.20 р. № 587. 

Установлено, що необхідною умовою такого внесення є наявність технічної можливості в ЕСОЗ. 

Із 1 квітня установлено тариф на послуги постачальника «останньої надії» на II квартал 2020 року на рівні 367,73 грн/МВт•год. (без урахування ПДВ) (постанова НКРЕКП від 13.03.20 р. № 611).

Із 12 квітня оновлено порядок визначення банків-агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), установлений рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.07.12 р. № 6. Визначено, що банки, включені до переліку банків-агентів Фонду станом на 12 квітня, зберігають свій статус банку-агента до виключення їх із числа банків-агентів відповідно до Положення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.01.20 р. № 35.

Із 18 квітня реклама об’єктів будівництва з метою відчуження такого об’єкта та його частин (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) щодо об’єкта будівництва, який споруджується за недержавні кошти, залучені від фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, дозволяється, як і раніше, лише за наявності прав, передбачених ч. 1 ст. 251 Закону від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі – Закон № 270). При цьому для житлових будинків – також за наявності у суб’єкта господарювання (далі – СГ), що залучає кошти вищеназваних осіб для фінансування спорудження житлового будинку, ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінпослуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону від 19.06.03 р. № 978-IV, або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується.

Така реклама має містити реквізити документів, передбачених ч. 1 ст. 251 Закону № 270. До 18 квітня реклама має також містити ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об’єктів, право на виконання будівельних робіт набуто після запровадження цієї системи в будівництві) (Закон від 02.10.19 р. № 139-IX).

Із 19 квітня уводиться в дію Закон від 19.09.19 р. № 114-IX (далі – Закон № 114), яким у новій редакції викладено Закон від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі». При цьому розд. VI уводиться в дію із 19 жовтня. Закон оновлено з метою гармонізації правил публічних закупівель зі стандартами ЄС (імплементовано нові елементи регулювання публічних закупівель та удосконалено існуючі). Серед нововведень можна назвати уведення:

• нових термінів, таких як аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі (ст. 1);
• категорії замовників: органи державної влади та органи місцевого самоврядування; органи соціального страхування; підприємства, установи, організації; юрособи та/або СГ, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання (п. 1–4 ч. 1 ст. 2). З метою аналізу ринку замовникам надається право проводити попередні ринкові консультації через електронну систему закупівель (далі – ЕСЗ), у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від СГ (ч. 4 ст. 2);
• спрощених закупівель; нової конкурентної процедури закупівель – торгів з обмеженою участю (уводиться з 19 жовтня); визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції; можливості виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин; зміни в критеріях оцінки.

Унесено зміни до КУпАП, якими змінено розміри та суб’єкти накладення штрафу. Нагадаємо, зараз згідно зі ст. 16414 за порушення законодавства про закупівлі службові (посадові), уповноважені особи караються штрафом у розмірі від 700 до 1 000 НМДГ (від 11 900 до 17 000 грн). Із 19 квітня накладається штраф:

• на службових (посадових), уповноважених осіб замовника:
• у розмірі 100 НМДГ (1 700 грн) – за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень до тендерної документації, якщо така документація складена з недотриманням норм закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, установлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у разі, якщо це передбачено законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції. Штраф за повторне порушення протягом року подвоюється;
• від 1 500 до 3 000 НМДГ (від 25 500 до 51 000 грн) – у разі придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які за законом мають бути відхилені; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом, або безпідставне відхилення; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають тендерній документації та/або тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до ЕСЗ та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації. У разі повторного протягом року правопорушення розмір штрафу становить від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 000 до 85 000 грн);

керівника замовника:

• від 2 000 до 5 000 НМДГ (від 34 000 до 85 000 грн) – за невиконання рішення АМК як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження;
• від 2 000 до 10 000 НМДГ (від 34 000 до 170 000 грн) – за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.

Уточнено, що в разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці (було – через місяць) із дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ст. 38 КУпАП).

Установлено, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до 19 квітня (дата введення в дію Закону № 114), завершуються в порядку, що діяв до його введення в дію. Договори про закупівлю, укладені в порядку та на умовах, визначених до 19 квітня, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який вони були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, передбачених до цієї дати (п. 5, 6 розд. X Закону № 114).

Із 19 квітня по 19 липня Закон № 922 не поширюється на закупівлі, предметом яких є товари, роботи чи послуги, необхідні для запобігання виникненню і поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до переліку товарів, робіт чи послуг та порядку їх закупівлі, затверджених КМУ. За результатами такої закупівлі в ЕСЗ замовник повинен оприлюднити звіт про договір про закупівлю (далі – договір), укладений без використання ЕСЗ, договір та всі додатки до нього, звіт про виконання договору згідно зі ст. 10 Закону № 922. За недотримання цих вимог винні особи притягаються до відповідальності. 

Із 19 квітня за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень змісту тендерної документації; складання тендерної документації з недотриманням вимог закону; перевищення розміру забезпечення тендерної пропозиції у такій документації меж, визначених законом; неоприлюднення або порушення строків і порядку оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення, що здійснюються згідно із Законом від 17.03.20 р. № 530-IX (далі – Закон № 530) накладається штраф на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 100 НМДГ (1 700 грн). Розмір штрафу подвоюється у разі вчинення такою особою протягом року повторного правопорушення.

Із 19 квітня по 1 серпня перенесено введення в дію норм Законів від 20.09.19 р. № 128-ІХ та № 129-ІХ, якими передбачається внесення змін до ПК і Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР з метою детінізації розрахунків (запровадження програмних РРО як альтернативи класичним РРО, посилення відповідальності за порушення у сфері застосування РРО тощо). 

Із 24 квітня набувають зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.12.13 р. № 2826. Зокрема, установлено:

• у повідомленнях про виникнення особливої інформації про емітента мають вказуватися найменування, ідентифікаційний код юрособи, країна реєстрації юрособи та номер свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на фондовому ринку, особи, яка подає звітність та/або адміністративні дані до НКЦПФР (у разі неподання інформації до НКЦПФР емітентом безпосередньо);
• якщо ПАТ, 100 % акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі (крім товариства, 100 % акцій якого прямо або опосередковано належать державі):
• змінить структуру власності, внаслідок чого 100 % його акцій прямо або опосередковано стане належатиме більш ніж одній особі, таке товариство розкриває інформацію як ПАТ;
• належить до підприємства, що становить суспільний інтерес згідно із Законом від 16.07.99 р. № 996-XIV, таке товариство оприлюднює звітність в обсязі, установленому цим Законом. 

Крім того, викладено в новій редакції додатки 1, 5, 11, 15, 29, 38, 39, 44 до Положення (рішення НКЦПФР від 24.12.19 р. № 781).

Із 25 квітня ДПС має забезпечити продаж марок акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, затвердженого постановою КМУ від 12.02.20 р. № 74. Нагадаємо, із 1 травня для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва запроваджуються нові акцизні марки.

Із 27 квітня полегшується доступ до фінансових послуг (зокрема, відкриття банківського рахунка чи депозиту в українських фінансових установах) для громадян України, які зареєстровані (мають постійне місце проживання) на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь. Із цією метою Нацбанк скасовує спеціальні норми застосування валютного законодавства до таких громадян України та відновлює статус їх резидентності (постанова Правління НБУ від 17.03.20 р. № 31).

Із 28 квітня набуває чинності Закон від 06.12.19 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (див. консультацію «Як зараз працює фінмоніторинг в Україні і чого чекати в найближчій перспективі» https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-proverki-i-yuridicheskaya-podderzhka-4-kak-sejchas-rabotaet-finmonitoring-v-ukraine-i-chego-ozhidat-v-blizhajshej-perspektive). 

Із 28 квітня суб’єктів аудиторської діяльності (крім тих, що провадять свою діяльність одноособово; без утворення юрособи) віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ). Зважаючи на це, Аудиторська палата України повідомила таким суб’єктам про покладені на них обов’язки:

• розробити, впровадити та оновлювати правила фінмоніторингу, програми проведення первинного фінмоніторингу та інші внутрішні документи з питань фінмоніторингу з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків;
• призначити працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу та вжити заходів до проходження ним відповідного навчання у цій сфері протягом трьох місяців із дня його призначення, а також підвищення кваліфікації такого працівника шляхом проходження навчання не менше разу на 3 роки на базі відповідного закладу освіти, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших закладах освіти за погодженням із цим органом;
• постійно вживати заходи з підготовки персоналу з метою належного виконання вимог цього Закону (лист АПУ від 30.01.20 р. № 01-01-21/63).

30 квітня закінчується строк дії податкових преференцій, запроваджених на час карантину з 1 березня:

• щодо ненарахування та несплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізосіб), які згідно з п. 286.2 ПК подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці. Фізособам такий перерахунок здійснює контролюючий орган (п. 524 підрозд. 10 розд. ХХ ПК);
• невизнання об’єктом обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПК об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. При цьому платники цього податку (крім фізосіб), які згідно з пп. 266.7.5 ПК подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання зі сплати податку на нерухомість за відповідні місяці. Фізособам такий перерахунок здійснює контролюючий орган (п. 525 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

30 квітня спливає термін дії постанови КМУ від 19.10.18 р. № 867, якою з 1 листопада 2018 року був визначений обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, що покладаються на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Не пізніше 1 травня співвласники багатоквартирних будинків (далі – співвласники) незалежно від обраної ними форми управління будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин (далі – модель) із виконавцями комунальних послуг (за винятком послуг із постачання електроенергії та природного газу) щодо кожного виду послуги згідно з ч. 1 ст. 14 Закону від 09.11.17 р. № 2189-VIII, а виконавці – укласти із співвласниками договори про надання відповідних послуг згідно з обраною співвласниками моделлю. 

У разі необрання співвласниками самостійно однієї з моделей та/або в разі, якщо вони не дійдуть згоди з виконавцем відповідної комунальної послуги про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, між таким виконавцем та кожним співвласником після 1 травня буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 14 цього Закону.

До 1 травня Держгеокадастр має створити можливості для подання документації із землеустрою на погодження в електронній формі та перевірки розробником стану погодження такої документації за допомогою вебсайту Держгеокадастру. Це пов’язано з початком реалізації з 1 травня пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою терорганами Держгеокадастру (постанова КМУ від 03.03.20 р. № 208).

На II квартал визначено ставку внеску на регулювання у розмірі 0,049 %. Внесок сплачують СГ, зазначені в Реєстрі СГ, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП незалежно від форм власності, зокрема: 

• з виробництва, передачі, розподілу, постачання електроенергії; 
• транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; 
• транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом; 
• виробництва теплоенергії на теплогенеруючих установках, у тому числі установках для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепломережами, постачання теплоенергії в обсягах понад рівень, установлений ліцензійними умовами; 
• централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, установлений ліцензійними умовами (постанова НКРЕКП від 20.03.20 р. № 717).

Статистична звітність

Наказами Держстату вводяться в дію оновлені статистичні форми:

за I квартал:

• зі статистики транспорту – № 31-авто (квартальна) «Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення», яка поширюється на юросіб та їхні відокремлені підрозділи. Із 1 квітня втратив чинність наказ Держстату від 14.06.17 р. № 137, яким затверджено попередню форму (наказ від 14.06.19 р. № 214). 

Під час заповнення оновленої форми слід керуватися роз’ясненням Держстату від 14.06.19 р. № 19.1.2-12/21-19. Із 1 квітня є недійсним роз’яснення Держстату від 19.06.17 р. № 17.4-12/3 щодо заповнення попередньої форми;

зі звіту за січень – березень:

• зі статистики інвестицій зовнішньоекономічної діяльності – № 10-зез (квартальна) «Звіт підприємства з іноземними інвестиціями» (поширюється на юросіб, представництва іноземних юросіб в Україні) та № 13-зез (квартальна) «Звіт підприємства про інвестиції за кордон» (поширюється на юросіб). Із 1 квітня втратив чинність наказ Держстату від 09.07.18 р. № 139 у частині форм № 10-зез (квартальна) та № 13-зез (квартальна) (наказ від 13.06.19 р. № 206).

Під час заповнення оновленої форми № 13-зез (квартальна) слід керуватися роз’ясненням Держстату від 13.06.19 р. № 19.1.2-12/14-19. Із 1 квітня є недійсним роз’яснення Держстату від 09.07.18 р. № 17.4-12/20 щодо заповнення попередньої форми;

за другий тиждень квітня:

• зі статистики транспорту – № 51-вант (2 рази на рік) «Обстеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі», яка поширюється на фізосіб-підприємців (наказ від 14.06.19 р. № 216). 

Під час заповнення цієї форми слід керуватися роз’ясненням Держстату від 14.06.19 р. № 19.1.2-12/23-19.