Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Іпотека незаконна якщо на момент укладення договору порушувалися права неповнолітньої дитини

За останній час багато банків, сильно активізувалися з приводу вилучення у населення нерухомого майна (далі - НМ), що перебуває у них в іпотеці. Про абсолютно незаконний спосіб відбору НМ звертаючи стягнення на нього шляхом визнання права власності через суд і як цьому протистояти раскажем пізніше. Радує, що дії нашої організації знайшли розуміння і отримали численні позитивні відгуки позичальників у зв'язку, з чим (дії) все більше переходять у площину безоплатного надання юридичної допомоги позичальникам, які опинилися в скрутній ситуації, не в силу своїх дій, а зважаючи на такого «талановитого» управління нацбанком та іншими фінансовими структурами самі знаєте ким.

Так от, багатьом знайома ситуація, коли Банки перед видачею кредиту зобов'язували (ставили умови) позичальника виписувати з квартири неповнолітніх дітей (НЛ). Позичальники їх випісавалі, а потім після укладення договору іпотеки прописували назад. При цьому, в судах, при расмотренного суперечках про звернення стягнення, виселення, визнання недійсним договорів іпотеки суди вказували, що оскільки на момент укладення договору іпотеки дитина не був прописаний то і його права не були порушені. Тому, суди відбирали НМ, виселяли боржників незважаючи на те, що позичальники з неповнолітніми дітьми відправляться на вулицю (знімне житло, до мами в село).

Але в такій гонитві за легким прибутком, співробітники Банків або від своєї ліні або від своєї неписьменності, забули попросити виписатися з майбутнього іпотечного НМ батьків цих самих неповнолітніх осіб. До чого це призвело - читайте далі.

Зовсім недавно, а саме 01.07.2015 р судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у справі №6-396ц15 посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», прийняла постанову, якою скасувала Постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, при цьому встановила наступне:

- Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає , а статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Отже, за змістом вказаних норм матеріального права при встановленні місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюміруется за місцем їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації за цією місцем проживання саме по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

- Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав та інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Тому, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на вчинення будь-якої угоди щодо НІ, право власності або користування яким має НЛ, є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Іншими словами, відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови у позові про визнання договору іпотеки недійсним, а в справах про визнання за Банками права власності на іпотечне майно є підстава для відмови у задоволенні таких вимог.

З урахуванням прийнятої Постанови ВСУ від 01.07.2015 р, вважається, що права НЛ в будь-якому випадку були порушені задоволенням вимог про їх виселення, оскільки не має значення час і факт реєстрації малолітнього в спірній квартирі (досить наявності їх права на проживання в ній разом з батьками, які були там зареєстровані) на момент укладення кредитного та іпотечного договору, тому укладення іпотечного договору істотно впливає на обсяг прав малолітньої особи, має право користування таким приміщенням.

Отже, відсутність дозволу органу опіки та піклування при укладанні договору іпотеки, де постійно проживала малолітня особа разом зі своїми законними представниками, а також юридична оцінка судом зазначених обставин з урахуванням позиції ВСУ має ключове значення для вирішення спору про виселення осіб з квартири, яка є предметом іпотеки.

Згідно зі статтею 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, правові позиції ВСУ, висловлені за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням ВСУ. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Істотними для справи є обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК).

З урахуванням того, що постанови Верховного Суду України доводяться до відома населення шляхом їх опублікування на офіційному веб-сайті ВСУ не пізніше ніж через десять днів з дня їх прийняття. Правові позиції ВСУ також систематично узагальнюються і публікуються ВССУ з РГіУД у формі інформаційних листів, обов'язкових для виконання всіма судами України.

Так як, про прийняття постанови ВСУ від 01.07.2015 р Ви дізналися лише недавно і після прийняття судами рішень про виселення, з цього часу строк, встановлений приписами п. 1 ч. 2 ст. 362 ЦПК України не пройшов вважається можливим звернення до суду з заявою, яку Ви також можете завантажити на нашому сайті.

Якщо Ви перебуваєте ще на стадії розгляду справи про звернення стягнення на іпотечне майно - можете використовувати отриману інформацію в суді в якості аргументу для відмови в позові або звернутися з своїм позовом про визнання договору іпотеки недійсним і після прийняття судом позову у виробництво призупинити справу за позовом Банку .

Правильно вжиті грамотними фахівцями і своєчасно заходи убезпечать Вас від неправомірних дій ненаситних Банків і дадуть можливість вивільнити іпотечне майно від наявних обтяжень з усіма витікаючими можливостями.

Джерело: http://uristoffice.od.ua/ipoteka-neza...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали