Заборгованість за фінансовим кредитом

Для цілей оподаткування податком на прибуток не підпадає під визначення безнадійної заборгованість перед банком за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, якщо такий кредит наданий особі, яка була пов’язаною з банком в момент здійснення кредитної операції, а на момент списання боргу за таким кредитом втратила статус пов’язаності

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.11.2020 р. № 4548/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання заборгованості безнадійною по фінансовим кредитам, виданим пов’язаним з банком особам, але які на момент визнання заборгованості безнадійною втратили статус пов’язаності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні пов’язаність з особою, якій видано фінансовий кредит втрачено після набуття державою прав власності на 100 відсотків акцій у статутному капіталі «Банку» та списання заборгованості відбувається після спливу майже 4 років, як особа втратила пов’язаність.

Платник звертає увагу на те, що списання зазначеної заборгованості не означає прощення боргу, банк продовжить роботу зі стягнення заборгованості.

При цьому платник зазначає, що єдиним акціонером «Банку», якому належить 100 відсотків акцій статутного капіталу банку, є держава, відповідно пов’язаність на дату списання визначається саме до теперішнього власника (акціонера).

У платника виникло питання щодо визнання заборгованості безнадійною за  фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів. При цьому в момент здійснення кредитної операції фінансовий кредит (кредит на погашення обігових коштів) видано пов’язаній особі, а на момент списання боргу за таким кредитом, особа, якій було видано фінансовий кредит, втратила статус пов’язаності відповідно до
п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» державний банк – це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Єдиним акціонером державного банку є держава.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

• пов'язаних з таким кредитором;
• які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
• які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Отже, вимога щодо пов’язаності осіб в цілях визначення заборгованості безнадійною стосується боргу за фінансовим кредитом банківської установи.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

Згідно з п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1. на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу;
2. на суму використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, для цілей оподаткування не підпадає під визначення безнадійної заборгованість перед банком за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, якщо такий кредит наданий особі, яка була пов’язаною з банком в момент здійснення кредитної операції, а на момент списання боргу за таким кредитом втратила статус пов’язаності.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.