Виплата доходу нерезиденту у вигляді роялті за ліцензійним договором: що з оподаткуванням

Роялті та проценти як об'єкт обкладення ПДФО
Коригування фінрезультату на суму роялті

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регламентований положеннями ст. 103 ПКУ.

Умовою для застосування особою (податковим агентом) переваг за міжнародним договором є те, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ст. 103 ПКУ).

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів (п. 103.3 ст. 103 ПКУ).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

У ст. 296 ГКУ вказано, що агентські відносини виникають у разі:

• надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;
• схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Резидент, що здійснює виплату роялті за ліцензійним договором уповноваженій нерезидентом особі, сплачує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

При цьому положення міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати уповноваженій особі, не застосовуються.

Водночас під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів (пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

http://officevp.sfs.gov.ua/