Виїзна торгівля і кур’єрська доставка: як зареєструвати РРО?
Читайте за темою:
Напередодні новорічних свят є можливість торгувати на численних новорічних ярмарках і росте кількість замовлень з доставкою додому покупцям. Логічно, що саме зараз багатьом торговцям хотілося б дізнатися, як зареєструвати портативний РРО.
Проблема в тому, що Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547, не містить прямої відповіді на це запитання. І ДПС неодноразово намагалася роз’яснювати, як суб’єктам господарювання (далі – СГ) заповнити заяву на реєстрацію РРО в таких ситуаціях (наприклад, в Індивідуальній податковій консультації ДПС від 03.10.19 р. № 570/6/99-00-05-04-01-15/ІПК).
В Індивідуальній податковій консультації ДПС від 19.11.19 р. № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, яка також присвячена цій проблемі, надано детальніше роз’яснення.
Отже, на думку контролерів, у заяві на реєстрацію портативного РРО:
- при виїзній торгівлі на виставках, ярмарках та інших нестаціонарних об’єктах – треба зазначити назву господиниці «Виїзна торгівля» і зареєструвати РРО за адресою СГ;
- при доставці товару транспортом кур’єрської служби – у графі 3 слід зазначити дані транспортного засобу;
- при доставці товару «пішим» кур’єром – у графі 3 заяви потрібно зазначити дані господарської одиниці, у якій зберігається РРО.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.11.2019 р. № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК
Державна податкова служба України розглянула запит тов.............щодо надання податкової консультації та у порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) повідомляє.
Щодо реєстрації та застосування реєстратора розрахункових Операцій (далі - РРО) при відсутності пересувного господарського об’єкту (питання 1 та 2).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в України визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
При цьому встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс).
Статтею 2 Закону №265, зокрема, визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а тако'ж місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктами 1 та 2 ст. З Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію товарів на виставках, ярмарках або інших видах господарських нестаціонарних об’єктів (виїзна торгівля), то такий РРО можливо реєструвати на юридичну адресу суб’єкта господарювання.
При реєстрації РРО у пункті 3 «Дані щодо господарської одиниці» Заяви про реєстрацію РРО, форма якої встановлена Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Мінюсті 05.07.2016 за № 918/29048 (далі - Порядок), можливо вказати - «Виїзна торгівля».
Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Мінюсті 11.02.2016 за № 220/28350, розрахунковий документ повинен містити найменування та адресу господарської одиниці.
У такому випадку у РРО, що друкує розрахунковий документ буде запрограмована юридична адреса суб’єкта господарювання та найменування господарської одиниці - «Виїзна торгівля».
Господарська одиниця (далі - ГО) у розумінні п. 2 розділу І Порядку, це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Пунктами 14 та 15 глави 2 розділу II Порядку, зокрема, встановлено, що реєстраційне посвідчення, що надається (надсилається) суб’єкту господарювання, засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси ГО, де використовується РРО.
РРО може застосовуватись тільки в тій господарські одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу III Порядку РРО).
У випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Реєстрація портативного РРО здійснюється у загальному порядку.
Портативний РРО, у наведеному Вами прикладі РРО моделі DATECS SMP10L, може реєструватись на ГО, що є стаціонарним або пересувним об’єктом.
У заяві на реєстрацію портативного РРО зазначаються назва та адреса ГО, де будуть реалізовуватись товари (надаватись послуги) та здійснюватись розрахункові операції.
У разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного об’єкта такий РРО використовуватись за цією адресою. Розрахунковий документ, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуги) повинен містити адресу розташування цього стаціонарного об’єкта.
Портативні РРО можуть реєструватись на кур’єрську службу доставки (автомобіль, мотоцикл тощо) та використовуватись кур’єром безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).
У такому випадку у розрахунковому документі, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуг), мають зазначатись реквізити транспортного засобу.
Для реєстрації РРО на кур’єрську службу доставки суб’єкт господарювання у пункті 3 реєстраційної заяви має зазначити реквізити транспортного засобу (автомобіля, мотоцикла тощо), а також попередньо повідомити контролюючий орган про такий транспортний засіб як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
У разі відсутності у суб’єкта господарювання пересувного об’єкта, зокрема транспортного засобу, портативний РРО може реєструватись за адресою ГО, де він зберігається.
У реєстраційній заяві та у реєстраційному свідоцтві у такому випадку зазначається назва та адреса такої ГО.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу