Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи включати до доходу ФОП – єдинника другої та третьої групи відшкодовану орендарем суму комунальних платежів

Роз’яснення
09.12.2024

Чи включається до доходу ФОП – платника ЄП другої та третьої групи (крім е-резидента) відшкодована орендарем сума комунальних платежів?

Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший ч. 1 ст. 820 ЦК).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189).

Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу (далі – ПК).

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ПК до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ПК до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізособи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юрособи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Умови, відповідно до яких фізособи-підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені в п. 291.5 ПК.

Згідно з пп. 291.5.3 ПК не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізособи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 м2.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПК.

Відповідно до п. 292.1 ПК доходом платника єдиного податку – фізособи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.

Ураховуючи викладене, оскільки отримання фізособою-підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юрособи або фізособи-підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізособи-підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПК для платників податку – фізосіб.

Порядок оподаткування доходів фізосіб регулюється розд. IV ПК, згідно з п. 162.1 якого платником податку, зокрема, є фізособа-резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 ПК передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПК визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Водночас до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:

  • дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПК (пп. «г» пп. 164.2.17 ПК);
  • інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПК (пп. 164.2.20 ПК).

Згідно з п. 167.1 ПК ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2–167.5 ПК).

Також зазначені доходи є об’єктом обкладення військовим збором (пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК).

Ставка військового збору становить 5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК (пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПК.

Так, згідно з пп. 168.1.1 ПК податковий агент, визначення якого наведене у пп. 14.1.180 ПК, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПК, і ставку військового збору, встановлену пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК.

Ураховуючи зазначене, якщо орендарем (юрособою або фізособою-підприємцем) виплачується на користь фізособи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи з відповідним оподаткуванням.

ЗІР, категорія 107.01


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
17.06.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Яку інформацію зобов’язані подавати критично важливі підприємства до ПФУ Оприлюднено проєкт змін до НП(С)БО 12 До 20 червня підприємства мають подати до ТЦК інформацію про наявність транспортних засобів Зміна правил призупинення трудових договорів в умо...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
17.04.2025
З 16.04.2025 почали діяти терміни зберігання документів щодо військового обліку
Більше за темою: Накази та розпорядження: основні терміни, види і строки зберігання Строки зберігання первинних документів збільшено: чи вплине це на строки давності для перевірок Міністерство юстиції наказом від 14.03.2025 № 748/5 затвердило зміни до Переліку типових документів, що створюють під ...
Нове
23.06.2025
Чи можна отримати електронну печатку за дорученням
Ні, не має права. Розглянемо докладніше. Чи має право відповідальна особа (працівник) ЮО отримати в КНЕДП ДПС електронну печатку за дорученням? Пунктом 6 ч. 2 ст. 22 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155...
23.06.2025
Як подати заяву за формою № 7-ЄСВ, якщо платник єдиного внеску не підлягав держреєстрації
Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Листування з ДПС» мають можливість надіслати до контролюючого органу лист, що містить Заяву за формою № 7-ЄСВ з копіями відповідних документів (файл у форматі pdf із обмеженням розміру до 5 МБ). Чи можуть пл...
23.06.2025
Матеріальна відповідальність неповнолітніх: можлива, але з обмеженнями
Роботодавець не має права вимагати від неповнолітнього укладення договору про повну матеріальну відповідальність, тільки в межах обмеженої матеріальної відповідальності Більше за темою: Неповнолітні працівники: від прийняття до звільнення Законодавство про працю не дозволяє укладення договору ...
Кращі матеріали