Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, http://dominanta.in.ua

Скорочення працівників достатньо довга «в часі очікування» процедура звільнення (особливо коли є профспілка). Так, не пiзнiше нiж за 2 мiсяцi до звiльнення роботодавець зобов'язаний персонально повiдомити кожного працiвника про звiльнення у звязку із скороченням (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).

Але в практиці існують випадки скорочення двомiсячного строку для попередження. Це можливо тiльки коли працiвник напише заяву з проханням скоротити строк попередження про майбутнє звiльнення. Аналогічну пораду надає і Мінсоцполітики у листі від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15.

Але скорочуючи такий строк роботодавець не позбавляється обов’язку виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

У разі набрання чинності з 01.01.2016 р. Трудового кодексу, звільнення працівника у зв’язку із скороченням зобов’яжуть роботодавців виплачувати вихідну допомогу в наступних розмірах (ст. 252 ТКУ):

«У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 87 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:

• до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
• до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
• більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.»

Отже, ті роботодавці, які планують інформувати в грудні 2015 року працівників про скорочення з лютого 2016 року, мають врахувати можливі зміни з виплатою суми вихідної допомоги.

Про розрахунок суми допомоги

Вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Інакше кажучи, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Розрахунок суми здійснюється за правилами, передбаченими у Порядку № 100.
Як зазначено у п. 8 Порядку № 100, нарахування вихідної допомоги, яке розраховується з середньої зарплати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення:

• середньоденного заробітку в розрахунковому періоді
• на середньомісячне число робочих днів.

Середньоденна заробітна плата розраховується за формулою:

ЗП ср = ЗПфакт2міс / РД, де

ЗП ср – середня заробітна плата

ЗПфакт2міс - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні

РД - число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Визначаючи сукупний дохід для розрахунку середньої заробітної плати необхідно враховувати виплати, які включаються та не включаються у розрахунок відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 100. (див. таблицю 1):

Таблиця 1

Зверніть увагу, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати. Тому і дні і суми за періоди хвороби, відпускних або відрядження виключаються із розрахункового періоду і із сукупного доходу. Також, не включаються до сукупного доходу суми будь-якої матеріальної допомоги (як оподатковуваної, так і не оподатковуваної).

Якщо премiї виплачуються мiсяць у мiсяць i вони вже обчисленi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу у вiдсотковому спiввiдношеннi до посадового окладу, то в такому разi премiї включаються в заробiток у фактично нарахованому розмiрi (див. лист Мінсоцполітики від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10)

Якщо премiя у звiтному мiсяцi виплачується за попереднiй мiсяць, а число робочих днiв розрахункового перiоду вiдпрацьоване неповнiстю, то премiя пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi враховується пропорцiйно до часу, вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi, незалежно вiд того, як вона нарахована: у вiдсотках до посадового окладу чи у фiксованiй сумi (див. лист Мінсоцполітики від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14).

Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, при обчисленнi середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi, включаються в заробiток в частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi. Наприклад, працівникові нараховано премію за І-й квартал в квітні.  В червні він звільняється у зв’язку зі скороченням. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати складає квітень-травень. Оскільки розрахунковий період налічує 2 місяці, в квартальна премія складається з трьох місяців, то до сукупного доходу буде включено по 1/3 частині квартальної премії за кожний місяць розрахункового періоду – тобто 1/3 + 1/3 (всього 2/3 квартальної премії). Додаткового дивиться лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 N 991/13/84-12.

Також слiд врахувати положення абзацу другого пункту 3 Порядку № 100, вiдповiдно до якого одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк враховується при обчисленнi середньої заробiтної плати шляхом додавання до заробiтку кожного мiсяця розрахункового перiоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному роцi за попереднiй календарний рiк. Тому якщо в поточному (2015 році) працівникові в будь-якому місяці нараховано одноразову винагороду за підсумками роботи за рік (наприклад, у лютому 2015 р.), то у разі звільнення працівника з нарахування вихідної допомоги при обчисленні середнього заробітку йому буде враховано до сукупного доходу по 1/12 до кожного місяця розрахункового періоду (тобто 2/12).

Усі зазначені у таблиці 1 виплати включаються у розрахунок в тому розмірі, в якому вони нараховані (тобто без вирахування аліментів, сум податків і т.і.).

Середньомiсячне число робочих днiв розраховується дiленням на 2 сумарного числа робочих днiв за останнi два календарних мiсяцi згiдно з графiком пiдприємства (пiдроздiлу, працiвника).

Наприклад, працівник звільнений у квітні і йому нараховується вихідна допомога. Розрахунковим буде період роботи за березень і лютий. Кількість робочих днів за графіком підприємства становить:

• в березні 22 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 21 = [(22 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].
• в березні 21 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 20,5 = [(21 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].

Сума вихідної допомоги розраховується шляхом множення отриманої середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Нарахована сума вихідної допомоги не оподатковується ЄСВ, але оподатковується на загальних підставах ПДФО і ВЗ.

Джерело: http://dominanta.in.ua/turnjs4/sample...