Уточнення розміру сплаченого податку на нерухомість

У  разі колишній власник, залежно від спливу граничного строку подання Декларації та з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, має право уточнити розмір раніше нарахованого податкового зобов’язання з податку на нерухомість шляхом подання уточнюючої Декларації за податковий (звітний) період, що уточнюється, або у складі звітної чи звітної нової Декларації за наступний податковий період.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.03.2020 р. № 1230/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства, щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє Товариство поінформувало, що за договором пожертви в квітні 2019 року передано на баланс сільській раді будівлю майстерні (далі - Майно), за яку сплачено Податок у повному обсязі.

 При цьому у представників Товариства відсутній Витяг про державну реєстрацію речових прав на вказане Майно.

Товариство запитує про наявність у нього підстав для уточнення сплаченого Податку.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитловзї нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст.266 Кодексу).

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники Податку -юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з Податку затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 408 (далі - Декларація).

Згідно із п.п.266.8.1 п.266.8 ст.266 Кодексу у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року Податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права -право господарського відання, право оперативного управління.

Право власності підлягає державній реєстрації (п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Оформлене право власності на нерухоме майно є підставою для виникнення у нового власника об’єкта оподаткування Податком та припинен ая у колишнього власника.

У такому разі колишній власник, залежно від спливу граничного строку подання Декларації та з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу, має право уточнити розмір раніше нарахованого податкового зобов’язання з Податку шляхом подання уточнюючої Декларації за податковий (звітний) період, що уточнюється, або у складі звітної чи звітної нової Декларації за наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.