Чи враховуються строки давності під час нарахування пені контролюючим органом за результатами документальної перевірки

Чи враховуються строки давності, визначені Податковим кодексом (далі – ПК), при нарахуванні пені на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами документальної перевірки? 

Згідно з пп. 14.1.39 ПК грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. 

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПК або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.162 ПК). 

Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПК. 

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПК (пп. 129.1.1 ПК). 

Пунктом 129.3 ПК встановлено, що нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.1 ПК, закінчується: 

• у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 ПК); 
• у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (пп. 129.3.2 ПК); 
• у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ) (пп. 129.3.3 ПК); 
• під час прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (пп. 129.3.4 ПК). 

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.1 ПК (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПК, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ПК). 

Відповідно до п. 101.1 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. 

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК (пп. 14.1.175 ПК). 

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ПК (пп. 101.2.3 ПК). 

У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ПК, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1 095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім п. 59.1 ПК. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ПК). 

Абзацом третім п. 59.1 ПК передбачено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 НМДГ. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 180 НМДГ, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ПК для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 180 НМДГ. 

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК якщо норми інших законів містять посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПК для відповідного року. 

Отже, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня з урахування строку давності (1 095 днів), якщо загальна сума боргу перевищує 3 060 грн. Тобто, пеня не нараховується якщо минуло більше 1 095 днів від дня, коли у контролюючого органу (відповідно до пп. 129.1.1 ПК) виникло право нарахувати пеню платнику податків за умови, що загальна сума боргу перевищувала 3 060 грн. 

ЗІР, категорія 132.02