Урахування у вартості об’єкта ОЗ, що амортизується в податковому обліку, ліквідаційної вартості об’єкта
Платник податку на прибуток при визначенні вартості основних засобів, що амортизується, у т.ч. у податковому обліку, вираховує ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів, визначену відповідно до правил бухобліку, якщо інше не передбачено обліковою політикою підприємства.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 18.05.2018 р. № 2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо врахування у вартості основних засобів, що амортизується в податковому обліку, ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє. '
Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону № 996).
Згідно п. 6 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» сума, що амортизується, - це собівартість активу або інша сума, що замінює собівартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, яку суб’єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті.
Таким чином, платник податку на прибуток при визначенні вартості основних засобів, що амортизується, у т.ч. у податковому обліку, вираховує ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів, визначену відповідно до правил бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено обліковою політикою підприємства.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу