Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

ТОП 5 помилок у разі подання уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ

19.08.2019 2070 0 1


Фахівці Офісу великих платників під час здійснення податкового супроводження платників податків та проведення камеральних перевірок виявляють ряд порушень при заповненні податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Деякі з них досить легко виправити, проте деякі призводять до тяжких наслідків для підприємства. Тому ми вирішили звернути вашу увагу на найпоширеніші помилки при поданні уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість. Цікаво?

Помилка 1

При поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ великі платники податків, які самостійно виявляють заниження податкового зобов’язання забувають нарахувати та сплатити штраф у розмірі 3%. Слід зазначити, що такий штраф сплачується до подачі уточнюючого розрахунку.

Помилка 2

Невірне відображення в декларації з ПДВ рядка 16.2, а саме збільшено/ зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків.

Слід пам’ятати, що значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Помилка 3

Платниками невірно заповнюється таблиця (розшифровка) до декларації з ПДВ, де вони мають зазначати уточнюючі розрахунки, що включені до даної декларації.

Помилка 4

Платники у декларації з ПДВ декларують від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19). Проте, при поданні уточнюючого розрахунку, замість того, щоб перенести р.19 з декларації ПДВ до уточнюючого розрахунку переносять у рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного».

Помилка 5

Подання платниками пустих уточнюючих розрахунків.

У цьому випадку платник повністю, свідомо декларує відсутність діяльності за місяць, що уточняється. Тут для податківців є багато варіантів для перевірок.

Розглянемо цей випадок детальніше.

Підприємство у своїй звичайній діяльності декларує від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) та суму до бюджетного відшкодування.

Платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ, скажімо за березень 2018 року, в якому відсутнє значення р.21. Таким чином, за даними перевірки платника рядок 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто березень 2018 року, становить 0.

Виходячи з цього формування р.16.1 декларації за квітень 2018 року здійснено безпідставно. Неправомірне відображення значення р.16.1 декларації за квітень 2018 року призвело до завищення суми податкового кредиту.

В результаті подання такого уточнюючого розрахунку, при  перевірці встановлено порушення:

  • заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету,
  • завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 року;
  • завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 року.

А також необхідно звернути увагу на таке:

  • строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем фактичного подання;
  • платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Врахуйте, будь ласка, зауваження при подачі податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них.

officevp.sfs.gov.ua

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали