Структурні підрозділи розташовані не за основним місцем обліку платника

Якщо платник податку має структурний підрозділ, територіально розташований не за місцезнаходженням (основним місцем обліку) такого платника, то такий платник зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді грошового забезпечення до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого підрозділу (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.10.2020 р. № 4255/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення щодо сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку повідомив, що має підрозділи, територіально розташовані не за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника.

У зв’язку з зазначеним платник податку запитує до якого бюджету сплачується податок на доходи фізичних осіб зазначених підрозділів та як подається Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Крім того, платника податку цікавить питання постановки на облік та зняття з обліку зазначених підрозділів.

Щодо сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб підрозділами, які територіально розташовані не за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для цілей розділу IV Кодексу вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до ст. 64 ГКУ підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі - БКУ).

Статтею 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа.

Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п.п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - Порядок).

Так, п. 7.1 Порядку визначено якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, якщо платник податку має  структурний підрозділ, територіально розташований не за місцезнаходженням (основним місцем обліку) такого платника, то такий платник зобов'язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді грошового забезпечення до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого підрозділу (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

У формі, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) такого підрозділу.

Щодо постановки на облік та зняття з обліку підрозділів територіально розташованих не за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника

Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу встановлено обов’язок платників податків  стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

При цьому, взяття на облік за неосновним місцем обліку не передбачає зняття з обліку за основним місцем обліку.

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку та надання інформації  про об’єкти оподаткування встановлений розділами VII та VIII Порядку.

Так, згідно з п. 7.2 розділу VII Порядку, для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

Така заява може бути подана до контролюючого органу за неосновним місцем обліку або до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), поданого платником відповідно до розділу VIII Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.

При цьому,  у  разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у Повідомленні за ф. № 20-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Слід зазначити, що платники податків можуть подати заяву за формою № 17-ОПП та/або Повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Платники податків, у яких відсутні об’єкти, закриті відокремлені підрозділи, у зв’язку з чим такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку, знімаються з обліку за неосновним місцем обліку у разі надходження (наявності) відповідних підтвердних документів за умови сплати податків, зборів до бюджету (пункт 7.5 розділу  VII Порядку). 

За результатами розгляду звернення встановлено, «…»

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.