Ринок праці пожвавлюється попри нестачу працівників – Гетманцев

Ринок праці пожвавлюється, утім його продовжують стримувати структурне безробіття і нестача працівників. Про це повідомив Д. Гетманцев 

Декілька цікавих інсайтів щодо ринку праці з останнього макроекономічного огляду НБУ. 

За оцінками Нацбанку, із стабілізацією ситуації в енергетиці попит на робочу силу у серпні пожвавився, що підкріплюється зростанням кількості нових вакансій і покращенням оцінок підприємств щодо кількості працюючих. 

Утім пропозиція робочої сили залишалась обмеженою через вплив війни: 

• кількість нових резюме є найменшою за останні 4 роки; 
• сторонні дослідження, зокрема ІЕД, фіксують нові максимуми дефіциту, насамперед, кваліфікованих працівників; 
• згідно із опитуванням центру Разумкова, серед головних проблемних факторів на ринку праці фігурують: мобілізація (73 % опитаних), дефіцит кадрів (54 %), відтік людських ресурсів за кордон (48 %). Відповідно до опитуванням ФОП від ЄБА, 64 % підприємств назвали мобілізацію чинником, що має найбільший негативний вплив на бізнес; 
• зовнішня міграція також продовжує чинити тиск на ринок праці. За даними ООН, на 19 серпня 2024 року кількість мігрантів з України сягнула 6,7 млн осіб (з початку року зросла майже на 400 тис. осіб). Найбільше українських мігрантів у Німеччині (1,1 млн), Польщі (976 тис.) та Чехії (361 тис.); 
• одночасно рівень безробіття залишається суттєвим, що говорить насамперед про його структурну складову (пов’язану із структурними змінами в економіці, потоками міграції). НБУ дещо покращив прогноз рівня безробіття за методологією МОП у 2024 році із 14,2 % до 13,9 % (18,2 % оцінка за 2023 рік). Однак це все ще помітно вище, ніж до війни (9,8 %); 
• при цьому спостерігаються значні диспропорції у зайнятості по регіонам. За опитуванням КМІС, значні складнощі з пошуком роботи відзначають мешканці прифронтових областей, що разом із обмеженим доступом до навчання з підвищення кваліфікації утримує їх від пошуку роботи (лише 13 % опитаних у прифронтових областях не мають роботи та шукають її, та ще 7 % планують відкриття власного бізнесу). 

Для найманих працівників хороша новина в тому, що дефіцит кадрів підштовхує конкуренцію за людські ресурси і відповідно стимулює зростання заробітних плат, які за підсумками першого півріччя зросли на 17,7 % у реальному вимірі (рік до року), випередивши довоєнний рівень. Утім це стримує виробничу активність і економічне відновлення. 

Пом’якшення ситуації на ринку праці, пошук балансу між потребами у людських ресурсах сектору безпеки й оборони і економіки в цілому є одним із топ- викликів на сьогодні. На жаль, тут не має простих і популярних рішень. «Запуск економічного бронювання – надскладне питання, що увесь цей час викликає справедливий суспільний резонанс. Чим далі ми це питання обговорюємо, тим більше аргументів на його користь, але не через встановлення плати, а через відбілення зарплат як пропонується зараз», – зауважує депутат. 

️Залишаються актуальними питання державних програм професійного навчання і перекваліфікації робітників, допомоги працевлаштування ВПО, програм стимулювання зайнятості і економічної активності окремих груп населення (молоді, ветеранів, людей похилого віку, людей із обмеженими можливостями, жінок), розширення грантових програм для започаткування власної справи тощо. «Нарощування фінансування цих заходів з боку держави упирається в бюджетні обмеження. Тому «не відкрию Америку», якщо скажу, що багато чого буде залежати від про-активної позиції бізнесу у створенні належних умов праці, реалізації програм перепідготовки і перекваліфікації персоналу, партнерств із закладами професійно-технічної, вищої освіти тощо», – констатує голова комітету ВР. 

«І нарешті останнє у списку, але не останнє за значенням – питання стимулів для повернення наших громадян, що виїхали з країни через війну, а також залучення трудових мігрантів із третіх дружніх країн. Очевидно, що це питання на «після війни». При цьому розумію увесь скепсис у суспільстві щодо повернення наших «зовнішніх» мігрантів... Скажу так, не всі, хто виїхав – залишаться за кордоном, частина – із завершенням війни і початком відновлення – повернеться. Маємо додатково стимулювати цей процес. Розумію також і непопулярність ідеї залучення трудових мігрантів із бідніших країн. Утім якщо дефіцит кадрів залишатиметься, а можливості його подолання за рахунок внутрішніх джерел, в т.ч. за рахунок підвищення рівня зайнятості, зростання продуктивності праці, буде вичерпано, то інших варіантів залишається не так вже й багато», – виснував депутат. 

Д. Гетманцев 

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm