Результати ретроспективного перерахунку – не помилка: уточненка не потрібна!

Результати ретроспективного перерахунку – не помилка: уточненка не потрібна!
В Індивідуальній податковій консультації від 10.09.19 р. № 103/6/99-00-07-02-02-15/ІПК (далі – ІПК № 103) ДПС відповіла платникові податку на прибуток на запитання, чи слід подавати уточнюючі декларації за звітні періоди, якщо фінансова звітність за ці періоди підлягає ретроспективному коригуванню у зв'язку з переходом підприємства на МСФЗ.
Як випливає з ІПК № 103, уточненки потрібно подавати тільки в тому випадку, якщо у звітності допущено помилку. А результати ретроспективного перерахунку при переході на МСФЗ помилкою не є. Тому платникові в цьому випадку не потрібно подавати уточнюючі декларації за «перераховані» звітні періоди.
Уважаємо, що такий самий підхід до подання уточнюючих декларацій слід застосовувати і при ретроспективному перерахунку у зв'язку з дисконтуванням довгострокових заборгованостей, які числилися в обліку платника станом на 29.10.19 р. Якщо, звичайно, Мінфін рекомендуватиме застосовувати у такому разі саме ретроспективний підхід. 
Нагадаємо, що у зв'язку зі змінами до П(С)БО 10 та П(С)БО 11, які набули чинності 29.10.19 р., довгострокові заборгованості повинні відображатися в балансі підприємства за теперішньою вартістю з урахуванням дисконту (див. докладніше тут і тут). 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.09.2019 р. № 103/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємства та звітні податкові періоди, які підлягають ретроспективному коригуванню та повторному формуванню фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу встановлено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134 1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені;.

Отже, уточнення за звітні податкові періоди, що передують перехододу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.