Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Результаты ретроспективного пересчета – не ошибка: уточненка не нужна!

В Индивидуальной налоговой консультации от 10.09.19 г. № 103/6/99-00-07-02-02-15/ІПК (далее – ИНК № 103) ГНС ответила плательщику налога на прибыль на вопрос, следует ли подавать уточняющие декларации за отчетные периоды, если финансовая отчетность за эти периоды подлежит ретроспективной корректировке в связи с переходом предприятия на МСФО.

Как следует из ИНК № 103, уточненки нужно подавать только в том случае, если в отчетности допущена ошибка. А результаты ретроспективного пересчета при переходе на МСФО ошибкой не являются. Поэтому плательщику в данном случае не нужно подавать уточняющие декларации за «пересчитанные» отчетные периоды.

Полагаем, что такой же подход к подаче уточняющих деклараций следует применять и при ретроспективном пересчете в связи с дисконтированием долгосрочных задолженностей, которые числились в учете плательщика по состоянию на 29.10.19 г.

Если, конечно, Минфин будет рекомендовать применять в таком случае именно ретроспективный подход. 

Напомним, что в связи с изменениями в П(С)БУ 10 и П(С)БУ 11, которые вступили в силу 29.10.19 г., долгосрочные задолженности должны отражаться в балансе предприятия по настоящей стоимости с учетом дисконта (см. подробнее здесь и здесь)


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.09.2019 р. № 103/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємства та звітні податкові періоди, які підлягають ретроспективному коригуванню та повторному формуванню фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу встановлено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134 1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені;.

Отже, уточнення за звітні податкові періоди, що передують перехододу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
12.11.2025
С 1 января 2026 года будет действовать новая система КВЭД: что сейчас делать бизнесу
Новая система классификации видов экономической деятельности – разбираемся вместе! Больше по теме: Зарядка электромобилей: какой это КВЭД и нужна ли лицензия? Виды деятельности: на что влияет КВЭД? С 1 января 2027 года Украина переходит на новую классификацию видов экономической деятельности...
08.10.2025
Обновлен Справочник условных кодов товаров
ГНС опубликовала обновленный Справочник условных кодов товаров. ГНС опубликовала обновленный Справочник условных кодов товаров. Условный код товара Название товара 00101 жилой дом 00102 здание 00103 ...
29.09.2025
Обновлен План-график проведения проверок (26.09.2025)
ГНС внесла изменения в План-график проведения документальных плановых проверок налогоплательщиков. Больше по теме: За какой период может быть проведена плановая налоговая проверка с учетом приостановления сроков давности? Допуск контролирующих органов к проверке: пошаговый алгоритм действий Можно...
Новое
15.12.2025
Заверение подлинности подписи на документах: что важно знать
Потребность заверения подлинности подписи может возникнуть, когда необходимо подать заявление, документы в учреждение, оформить разрешение. Детальнее см. ниже. Больше по теме: Кто имеет право подписывать акты приемки-передачи выполненных работ? Как подписать документ квалифицированной электронной ...
15.12.2025
Права человека: что изменяется в условиях военного положения
Рассмотрим, какие права граждан остаются неприкосновенными во время военного положения; какие права могут быть временно ограничены; как государство обеспечивает защиту прав человека во время войны. Больше по теме: Финансовая и статистическая отчетность: пауза-отсрочка на период военного положения у...
15.12.2025
Как применять новые нормы ценообразования в строительстве: разъясняет Минразвития
Чтобы избежать недоразумений в документах, сметах и закупках во время военного положения, формируются понятные, единые правила для всех участников рынка. Подробнее см. ниже. Больше по теме: Заключаем договор подряда на строительство офиса Строительство хозяйственным способом: какие документы нужно...
Лучшие материалы