Розірвати трудовий договір у зв’язку з припиненням повноважень можна лише з членами виконавчого органу юрособи – Верховний Суд

Додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб), поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб – господарських товариств.

На цьому акцентувала Велика Палата Верховного Суду.

У справі, судові рішення в якій переглядалися в касаційному порядку, колишній директор комунального підприємства звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивача звільнили з посади директора комунального підприємства на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб). На переконання позивача, посада директора комунального підприємства не належить до кола суб’єктів трудових правовідносин, до яких може застосуватися додаткова підстава звільнення, визначена вказаним положенням КЗпП.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили, зазначивши, що комунальне підприємство не є господарським товариством та у своїй діяльності не керується законодавством про господарські товариства, отже трудовий договір із позивачем не може бути припиненим із підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду насамперед звернула увагу на те, що ч. 1 ст. 41 КЗпП було доповнено новою підставою звільнення (припинення повноважень посадових осіб) на підставі Закону від 13.05.2014 № 1255-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».

Оскільки цей Закон був ухвалений з метою захисту прав інвесторів, то можна підсумувати, що дія норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП поширюється лише на посадових осіб юридичної особи – виконавчого органу товариства, членів наглядової ради акціонерного товариства та загалом посадових осіб будь-якого господарського товариства, а також інших осіб товариства, наділених організаційно-розпорядчими чи адміністративними функціями.

Отже, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця – припинення повноважень посадових осіб – поширюється лише на членів виконавчого органу господарських товариств.

Погоджуючись із висновком судів попередніх інстанцій, ВП Верховного Суду зазначила, що в цій справі між сторонами виник індивідуальний трудовий спір, а норми права щодо діяльності господарських товариств на спірні правовідносини не поширюються (зокрема, ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

Тобто звільнення позивача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП є помилковим, оскільки ця норма права стосується лише члена виконавчого органу господарських товариств (правління, дирекція тощо), яким комунальне підприємство, директором якого був позивач, не є.

Постанова ВП Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 573/1020/22 (провадження № 14-40цс23).

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду.

Верховний Суд

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm