Перевірки щодо РРО: позиція бізнес-омбудсмена

Як відомо, в період з 01.01.2022 до 01.10.2023 діє звільнення деяких категорій платників податків від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – «Закон»). Відповідно, з 1 жовтня 2023 очікується збільшення кількості фактичних перевірок, які проводитимуться податковими органами на предмет належного проведення розрахункових операцій через РРО. 

Рада бізнес-омбудсмена щиро сподівається, що бізнес встиг сумлінно підготуватись до проведення перевірок, щоб запобігти суворим штрафам. Також Рада очікує, що такі перевірки не стануть приводом до початку масових переслідувань бізнесу та проявів надмірного формалізму і фіскальної завзятості при застосуванні штрафів з боку податківців. 

Обов’язок бізнесу встановлювати РРО мав широкий публічний резонанс, тому малоймовірно, що хтось із цільової аудиторії ще не знає про нього. Однак, диявол криється в деталях, вірніше в обов’язкових реквізитах фіскальних чеків. Такі реквізити час від часу змінюються і їх зміни не завжди повною мірою комунікуються, при тому, що відсутність хоча б одного з реквізитів фіскального чека може тягнути за собою драконівські штрафи для бізнесу. 

Наразі Рада бізнес-омбудсмена почала фіксувати у своєму потоці скарг виникнення нової тенденції - коли до бізнесу застосовуються штрафи згідно з п. 1 ст. 17 Закону за те, що під час безготівкових розрахунків у фіскальних чеках не було зазначено всіх обов’язкових реквізитів (рядки 11-18), що є наслідком нез’єднання/непоєднання РРО з банківським платіжним терміналом.

Закон прямо не встановлює обов’язку бізнесу з’єднувати/поєднувати РРО з платіжним терміналом, обмежень використання такого РРО, а також окремої  відповідальності за їх нез’єднання/непоєднання. 

Однак, існує вимога приведення форми і змісту фіскальних чеків у відповідність до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 (надалі – «Положення № 13»), згідно з яким, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий. 

Завдяки цьому на практиці у податківців є певні аргументи розглядати видачу фіскального чека, в якому не вказані всі обов’язкові реквізити, як невидачу його взагалі, а у бізнесу - небезпідставні побоювання отримати за результатами перевірки штраф у розмірі 100% та 150% від вартості проданих з порушенням товарів, без обмеження періоду протягом якого тривало порушення. Такі аргументи податківців і побоювання бізнесу підкріплені Верховним Судом у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21, де суд розмежував поняття «недоліки реквізитів» та «відсутність реквізитів», вказавши, що в останньому випадку може застосовуватись санкція за п. 1 ст. 17 Закону.

Тому, Рада бізнес-омбудсмена, в першу чергу, звертає увагу бізнесу на те, що за наявності відповідних підстав, РРО необхідно з’єднати/поєднати з банківським платіжним терміналом, щоб забезпечити відображення у фіскальних чеках реквізити рядків 11-18 під час здійснення безготівкових розрахунків. 

При цьому, варто звернути увагу на те, що коли Наказом Мінфіну № 306 від 18.06.2020 до Положення № 13 додавались нові обов’язкові реквізити для фіскального чека, то було передбачено, що їх вказання є необов’язковим у 2 випадках:

1) якщо версії внутрішнього програмного забезпечення РРО включені до Держреєстру та РРО перебував на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом (абз. 1 п. 3 Положення № 13); або

2) якщо відсутня технічна можливість доопрацювання РРО їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів (абз. 3 п. 3 Положення № 13 та ч. 3 ст. 12 Закону).
Варто зауважити, що схожі питання актуальні і щодо інших обов’язкових реквізитів фіскальних чеків (наприклад, qr-коду, штрихкоду, тощо). 

Попри передбачені у законодавстві винятки, з досвіду адміністративного оскарження даної категорії скарг Рада бізнес-омбудсмена, на жаль, поки не бачить готовності податківців враховувати такі винятки під час перевірок бізнесу. Тому Рада бізнес-омбудсмена користується нагодою нагадати про важливість дотримання принципу правової визначеності, згідно з яким кожна особа повинна мати можливість скористатися наданими їй правами. 

Так, недопустимими є випадки, коли бізнес притягується до відповідальності, якщо РРО були поставлені на облік до набрання чинності Наказом Мінфіну № 306 від 18.06.2020, адже за загальним правилом закон не може мати зворотної дії в часі, якщо це прямо ним не передбачено. Це ж саме стосується і випадків, коли організаціями, що обслуговують РРО, підтверджено відсутність технічної можливості з’єднати/поєднати РРО з платіжним терміналом в силу їх техніко-конструкторських особливостей. 

Бізнес-омбудсмен Романа Ващук наголошує: «Відновлення уваги податківців до РРО має розпочатись на засадах взаємодії та комунікації із бізнесом, а також виважених підходів під час перевірок та застосування штрафів, враховуючи недостатню відповідність нормативної бази принципу якості закону та недостатню комунікацію відповідних вимог щодо з’єднання/поєднання РРО з платіжним терміналом. Виключно сервісний підхід, а не фіскальний, може стати запорукою побудови довіри між бізнесом і державними органами. Тому Рада щиро бажає, аби відновлення уваги до РРО розпочалось із роз’яснень та завчасного інформування бізнесу про наявні порушення, а також розсудливого застосування штрафів залежно від наслідків скоєних бізнесом порушень».

https://boi.org.ua