Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Підприємець працює без РРО, чи буде штраф: думка ДПС

11.01.2023 2723 0 0

Підприємець працює без застосування РРО в період воєнного стану. Чи загрожує йому штраф за таке порушення? Свою думку із цього питання висловила ДПС у листі від 13.12.2022 № 16673/6/99-00-07-04-01-06 (далі – Лист № 16673), відповідаючи на запит нашої ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб», та в ЗІР (категорія 109.18).


Вимога Закону № 265

Звернемося до Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі – Закон № 265). У п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону сказано, що «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

Як бачимо, якщо підприємець у період воєнного стану займається продажем товарів (крім підакцизних) або наданням послуг, не застосовуючи РРО або ПРРО при розрахунках з покупцями (замовниками), то штрафні санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону № 265, йому не загрожують.

Нагадаємо, що перехідна норма стосовно штрафів, установлена п. 11 розд. ІІ Закону № 265, припинила діяти з 01.01.2022.

Чи буде штраф після скасування воєнного стану?

Чи можуть оштрафувати підприємця, якщо факт незастосування ним РРО буде виявлений під час перевірки вже після закінчення воєнного стану?

Це питання розглянуто в Листі № 16673. Якщо коротко, то усе залежатиме від конкретної ситуації.

Так, у Листі № 16673 податківці нагадують, що починаючи з 01.01.2022 застосування РРО (ПРРО) при продажу товарів (послуг) є обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання (далі – СХ), за винятком підприємців – єдинників першої групи. І за незастосування РРО передбачені штрафні санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Ситуація змінилася у кінці лютого: штрафні санкції за незастосування РРО були скасовані на період воєнного стану. Це було зроблено для адаптації СГ в умовах війни.

Проте ДПС уважає, що у цьому питанні не повинно бути зрівнялівки, і в Листі № 16673 робить акцент саме на можливість або неможливість СГ виконувати свої податкові зобов’язання. Так, у листі зазначено, що недотримання вимог законодавства тими СГ, хто провадить свою діяльність на території, де не ведуться бойові дії, повинно мати відповідну реакцію з боку податкових органів. І в ході перевірок податкова розглядатиме кожен конкретний випадок і робитиме висновки про наявність (чи відсутність) факту порушення законодавчих норм з боку СГ.

Крім того, у ЗІР (категорія 109.18) податкова відповіла на запитання про проведення перевірок у сфері РРО після скасування воєнного стану. За результатами таких перевірок штрафні санкції за порушення вимог Закону № 265, допущені в період воєнного стану, застосовуватимуться з огляду на п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Зверніть увагу! Нормою п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК передбачено незастосування штрафних санкцій, установлених податковим законодавством, на період дії карантину. Проте законодавчі норми, що регулюють порядок застосування РРО (ПРРО), не належать до податкового законодавства (п. 3.1 ПК).

Висновки

Виходячи з роз’яснень ДПС, викладених у Листі № 16673 та в ЗІР (категорія 109.18) можна зробити такі висновки :

  1.  Обов’язок застосовувати РРО (ПРРО) при продажу товарів (послуг) діє з 01.01.2022, і його ніхто не скасовував у зв’язку із запровадженням воєнного стану. Законодавець лише дозволив не штрафувати тих СГ, які в період воєнного стану працюють без РРО (ПРРО). Проте ДПС уважає, що ця норма повинна працювати тільки в разі, коли в СГ немає можливості застосовувати РРО (ПРРО).
  2. На цей момент діє мораторій на проведення певних видів перевірок (про те, які перевірки зараз дозволені, читайте тут: «Які перевірки дозволені у 2023 році: таблиця-підказка». Проте якщо перевірка на предмет використання РРО (ПРРО) проводитиметься у СХ після скасування воєнного стану, то питання про застосування штрафів за порушення, допущені під час війни, розглядатиметься податковою індивідуально у кожному конкретному випадку.

Наприклад, СГ не використовував РРО при розрахунках з покупцями, хоча перебував у регіоні, де не велися бойові дії, і у нього була можливість працювати з дотриманням вимог Закону № № 265. Такому СГ, скоріше за все, штрафу за незастосування РРО (ПРРО) у період воєнного стану не уникнути.

Наша порада. Звичайно, можна буде оспорити застосування штрафу в судовому порядку. Але якщо, незважаючи на воєнний стан, у вас є умови для нормальної роботи, радимо все ж проводити розрахункові операції через РРО (ПРРО), щоб не мати потім зайвих проблем.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАТНИ
(ДПС)

від 13.12.2022 р. № 16673/6/99-00-07-04-01-06

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду листа громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 28.11.2022 № 101-44 ВБК (вх. ДПС № 20663/6 від 30.11.2022) та з урахуванням певних уточнень, що були надані в спільної наради, повідомляє таке.

Процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

На сьогодні відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи i3 01.012022, вичерпали свою дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому суб'єкти господарювання (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахункових операцій зобов'язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

В подальшому, у зв'язку iз початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, i до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану» Розділ II «Прикінцеві положення» Закону 265 доповнено пунктом 12 відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються.

Розуміючи специфіку та ризиковість деяких видів діяльності законодавець дозволив проведення певних видів перевірок, а також вніс до зазначеного вище пункту зміни якими дозволив притягувати до відповідальності не сумлінних суб'єктів господарювання за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Окремо хочемо зосередити увагу на тому, що кожен зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмірах, встановлених законом, а тому, при внесенні змін до законодавства України та усвідомлюючи складність ситуації пов'язаної iз війною, законодавець керувався положеннями статті 67 Конституції України, та тимчасово, відтермінував виконання податкових обов'язків платниками податків, які через воєнні дії агресора не можуть їх виконати.

Підсумовуючи викладене у складний для України період, недотримання вимог чинного законодавства України суб'єктами господарювання, особливо тими, які здійснюють свою діяльність на територіях де не ведуться бойові дії, має супроводжуватись відповідною реакцією зi сторони контролюючих органів.

Поряд iз зазначеним наголошуємо, що відповідно до загальних положень про відповідальність встановлених Податковим кодексом України та законодавством, контроль за яким покладено на контролюючий органи, платники податків, які допустили порушення вимог податкового законодавства та законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та мають належне цьому підтвердження звільняються від відповідальності у випадку вчинення таких порушень за обставин незалежних від їх волі, а тому, при організації та проведенні перевірок ДПС та її територіальними органами будуть враховуватись усі об'єктивні та підтверджені обставини непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб'єктами господарювання окремих вимог законодавства, зокрема, щодо порядку проведення розрахункових операцій.

Директор Департаменту
податкового аудиту

Тетяна ДОЦЕНКО

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали