Предприниматель работает без РРО, будет ли штраф: мнение ГНС

Предприниматель работает без применения РРО в период военного положения. Грозит ли ему штраф за такое нарушение? Свое мнение по этому вопросу высказала ГНС в письме от 13.12.2022 № 16673/6/99-00-07-04-01-06 (далее – Письмо № 16673), отвечая на запрос нашей ОО «Всеукраинський бухгалтерський клуб», и в ОИР (категория 109.18).

Требование Закона № 265

Обратимся к Закону от 06.07.1995 № 265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» (далее – Закон № 265). В п. 12 разд. ІІ «Заключительные положения» этого Закона сказано, что «временно, на период до прекращения или отмены военного положения на территории Украины, санкции за нарушение требований настоящего Закона не применяются, кроме санкций за нарушение порядка осуществления расчетных операций при продаже подакцизных товаров».

Как видим, если предприниматель в период военного положения занимается продажей товаров (кроме подакцизных) или оказанием услуг, не применяя РРО или ПРРО при расчетах с покупателями (заказчиками), то штрафные санкции, предусмотренные п. 1 ст. 17 Закона № 265, ему не грозят.

Напомним, что переходная норма касательно штрафов, установленная п. 11 разд. ІІ Закона № 265, перестала действовать с 01.01.2022.

Будет ли штраф после отмены военного положения?

Могут ли оштрафовать предпринимателя, если факт неприменения им РРО будет выявлен во время проверки уже после окончания военного положения?

Этот вопрос рассмотрен в Письме № 16673. Если коротко, то все будет зависеть от конкретной ситуации.

Так, в Письме № 16673 налоговики напоминают, что начиная с 01.01.2022 применение РРО (ПРРО) при продаже товаров (услуг) является обязательным для всех субъектов хозяйствования (далее – СХ), за исключением предпринимателей – единщиков первой группы. И за неприменение РРО предусмотрены штрафные санкции согласно п. 1 ст. 17 Закона № 265.

Ситуация изменилась в конце февраля: штрафные санкции за неприменение РРО были отменены на период военного положения. Это было сделано для адаптации СХ в условиях войны.

Однако ГНС считает, что в этом вопросе не должно быть уравниловки, и в Письме № 16673 делает акцент именно на возможности или невозможности СХ выполнять свои налоговые обязательства. Так, в письме отмечено, что несоблюдение требований законодательства теми СХ, кто осуществляет свою деятельность на территории, где не ведутся боевые действия, должно иметь соответствующую реакцию со стороны налоговых органов. И в ходе проверок налоговая будет рассматривать каждый конкретный случай и делать выводы о наличии (или отсутствии) факта нарушения законодательных норм со стороны СХ.

Кроме того, в ОИР (категория 109.18) налоговая ответила на вопрос о проведении проверок в сфере РРО после отмены военного положения. По результатам таких проверок штрафные санкции за нарушения требований Закона № 265, допущенные в период военного положения, будут применяться с учетом п. 52¹ подразд. 10 разд. ХХ НК.

Выводы

Исходя из разъяснений ГНС, изложенных в Письме № 16673 и в ОИР (категория 109.18) можно сделать следующие выводы:

1. Обязанность применять РРО (ПРРО) при продаже товаров (услуг) действует с 01.01.2022, и ее никто не отменял в связи с введением военного положения. Законодатель лишь позволил не штрафовать тех СХ, которые в период военного положения работают без РРО (ПРРО). Однако ГНС считает, что эта норма должна работать только в случае, когда у СХ нет возможности применять РРО (ПРРО).
2. На данный момент действует мораторий на проведение определенных видов проверок (о том, какие проверки сейчас разрешены, читайте тут: «Какие проверки разрешены в 2023 году: таблица-подсказка». Однако если проверка на предмет использования РРО (ПРРО) будет проводиться у СХ после отмены военного положения, то вопрос о применении штрафов за нарушения, допущенные во время войны, будет рассматриваться налоговой индивидуально в каждом конкретном случае.

Например, СХ не использовал РРО при расчетах с покупателями, хотя находился в регионе, где не велись боевые действия, и у него была возможность работать с соблюдением требований Закона № № 265. Такому СХ, скорее всего, штрафа за неприменение РРО (ПРРО) в период военного положения не избежать.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАТНИ
(ДПС)

від 13.12.2022 р. № 16673/6/99-00-07-04-01-06

Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

Державна податкова служба України за результатами розгляду листа громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 28.11.2022 № 101-44 ВБК (вх. ДПС № 20663/6 від 30.11.2022) та з урахуванням певних уточнень, що були надані в спільної наради, повідомляє таке.

Процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

На сьогодні відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи i3 01.012022, вичерпали свою дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому суб'єкти господарювання (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахункових операцій зобов'язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

В подальшому, у зв'язку iз початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, i до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану» Розділ II «Прикінцеві положення» Закону 265 доповнено пунктом 12 відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються.

Розуміючи специфіку та ризиковість деяких видів діяльності законодавець дозволив проведення певних видів перевірок, а також вніс до зазначеного вище пункту зміни якими дозволив притягувати до відповідальності не сумлінних суб'єктів господарювання за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Окремо хочемо зосередити увагу на тому, що кожен зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмірах, встановлених законом, а тому, при внесенні змін до законодавства України та усвідомлюючи складність ситуації пов'язаної iз війною, законодавець керувався положеннями статті 67 Конституції України, та тимчасово, відтермінував виконання податкових обов'язків платниками податків, які через воєнні дії агресора не можуть їх виконати.

Підсумовуючи викладене у складний для України період, недотримання вимог чинного законодавства України суб'єктами господарювання, особливо тими, які здійснюють свою діяльність на територіях де не ведуться бойові дії, має супроводжуватись відповідною реакцією зi сторони контролюючих органів.

Поряд iз зазначеним наголошуємо, що відповідно до загальних положень про відповідальність встановлених Податковим кодексом України та законодавством, контроль за яким покладено на контролюючий органи, платники податків, які допустили порушення вимог податкового законодавства та законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та мають належне цьому підтвердження звільняються від відповідальності у випадку вчинення таких порушень за обставин незалежних від їх волі, а тому, при організації та проведенні перевірок ДПС та її територіальними органами будуть враховуватись усі об'єктивні та підтверджені обставини непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб'єктами господарювання окремих вимог законодавства, зокрема, щодо порядку проведення розрахункових операцій.

Директор Департаменту
податкового аудиту

Тетяна ДОЦЕНКО