Правомерно ли в случае заключения трудового договора требовать от работника сведения о месте его регистрации

В соответствии со ст. 25 КЗоТ в случае заключения трудового договора запрещается требовать от лиц, поступающих на работу, сведения об их партийной и национальной принадлежности, происхождении, регистрации места жительства или пребывания и документы, представление которых не предусмотрено законодательством.

Правоотношения, связанные со свободой передвижения и свободным выбором места жительства в Украине, порядок реализации свободы передвижения и свободного выбора места жительства, случаи их ограничения регулирует Закон от 11.12.03 г. № 1382-IV «О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине» (далее – Закон № 1382).

Статьей 6 Закона № 1382 предусмотрена обязанность гражданина Украины, иностранца или лица без гражданства, которые постоянно или временно проживают в Украине, в течение 30 календарных дней после снятия с регистрации места жительства и прибытия к новому месту жительства зарегистрировать свое место жительства.

Паспорт гражданина Украины является документом, в который вносятся сведения о месте жительства (абзац девятый ст. 3 Закона № 1382).

Важно: ч. 2 ст. 2 Закона № 1382 определено, что регистрация места жительства или места пребывания лица или ее отсутствие не могут быть условием реализации прав и свобод, предусмотренных Конституцией, законами или международными договорами Украины, или основанием для их ограничений.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.09.2019 р. № 32739/19698-26-19/7.2.2

Щодо надання роз'яснення законодавства з питань реєстрації місця проживання
(Витяг)

Відповідно до статті 25 Кодексу законів про працю при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Слід зазначити, що правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон).

Статтею 6 Закону передбачено обов'язок громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Паспорт громадянина України відноситься до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання (абзац дев'ятий статті 3 Закону).

Статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» також передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься додаткова (змінна) інформація.

При цьому звертаємо увагу, що частиною другою статті 7 цього Закону передбачена можливість внесення відповідної відмітки до Єдиного державного демографічного реєстру у разі відсутності, зокрема, додаткової змінної інформації про місце проживання.

Разом з тим частиною другою статті 2 Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмежень.

Одночасно повідомляємо, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема у сфері реєстрації фізичних осіб, є Міністерство внутрішніх справ України (абзаци другий, шостий пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878).

Також повідомляємо, що листи Мін'юсту не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.

Заступник Міністра

Д. Чернишов