Правила використання всеукраїнської НГО при заповненні єдинниками четвертої групи декларації у 2019 році

Де єдинникам четвертої групи взяти дані про НГО землі для розрахунку єдиного податку?

Земельний податок та єдиний податок для платників четвертої групи: база оподаткування – 2019

ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» звернулася до ДФС із проблемними питаннями, з якими цього року зіткнулися єдинники четвертої групи. Причиною проблеми стало проведення всеукраїнської (загальнонаціональної) нормативної грошової оцінки сільгоспземель України (далі – всеукраїнська НГО). Технічну документацію такої оцінки затверджено наказом Мінагрополітики від 16.11.18 р. № 552 та введено в дію із 01.01.19 р. Держгеокадастр на своєму сайті повідомив, що дані про всеукраїнську НГО внесено до Державного земельного кадастру, тому з початку року заявник може отримати відомості про НГО конкретної сформованої земельної ділянки (із кадастровим номером) у вигляді витягу з техдокументації про НГО земельної ділянки (далі – витяг). Інформація у витягу наводиться згідно із всеукраїнською НГО.

ДФС надала лист-відповідь від 13.03.19 р. № 11803/6/99-99-12-02-03-15 (далі – Лист № 11803), у якому повідомила, що ігнорувати дані всеукраїнської НГО немає підстав, тому буде враховувати їх під час перевірок правильності визначення бази обкладення єдиним податком (далі – ЄП) платниками четвертої групи. Багато говорять про незаконність уведення в дію всеукраїнської НГО з 01.01.19 р., але податківці дали зрозуміти, що із цим питанням слід звертатися безпосередньо до Держгеокадастру. Отже, доки хтось не оскаржить до суду та не скасує всеукраїнську НГО, немає підстав не використовувати або ігнорувати її, а витяг і надалі надаватимуть виключно за даними всеукраїнської НГО. Нагадаємо, тільки витяг є офіційним документом, який підтверджує розмір НГО окремої земельної ділянки.

Також проблема полягала в тому, що в багатьох єдинників четвертої групи перебуває у власності та користуванні велика кількість земельних ділянок (від кількох сотень до кількох тисяч). Замовити витяги на кожну з них було вкрай складно та досить довго. Навіть територіальні підрозділи Держгеокадастру через значний обсяг заяв на отримання витягу напередодні строку подання декларації з ЄП платниками четвертої групи (далі – декларація) були перевантажені та закликали використовувати онлайн-портал НГО (див. на сайті Держгеокадастру).

Утім величина НГО схожих за площею та видом угідь ділянок різнилася, що ускладнювало заповнення єдинниками декларацій. Зручніше було б об’єднати площі усіх земельних ділянок одного виду угідь в одну графу декларації та застосувати до них нго 1 га ріллі по області. Проте прямо такий варіант жодним нормативним актом не передбачено.

Із цього приводу ДФС у Листі № 11803 роз’яснила, що під час заповнення декларації, а саме рядків 1.1 «Рілля», 1.2 «Сіножаті», 1.3 «Пасовища» та 1.4 «Багаторічні насадження», відображення земельних ділянок, які відрізняються за будь-якою НГО, у тому числі всеукраїнською, шляхом їх групування/об’єднання не передбачено. Тобто земельні ділянки з різними НГО слід наводити окремими рядками, об’єднувати їх не дозволяється. Наразі подібні роз’яснення з’явилися також у ЗІР (категорія 108.02.04). Ще раз зазначимо, що дізнатися, різна чи однакова НГО у сформованих земельних ділянок платника, можна, тільки замовивши витяг.

Нагадаємо, що для визначення бази обкладення ЄП єдинники четвертої групи повинні використовувати показники НГО одиниці площі ріллі по області, наведені в додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.05.17 р. № 262 (далі – Порядок № 262), виключно за відсутності можливості отримати витяг (земельна ділянка не сформована). На це ДФС неодноразово вказувала у відповідях на запити ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб».

Також податкова підтвердила, що разом із декларацією єдинника четвертої групи не треба подавати витяги про усі вказані земельні ділянки. У разі зміни НГО витяги подаються тільки з декларацією з плати за землю (п. 286.2 Податкового кодексу, далі – ПК). Деякі податкові наполягали на їх додаванні до декларації у зв’язку із проведенням всеукраїнської НГО. Однак жодна норма ПК не містить такого обов’язку платника.

Отже, загальний висновок із листа ДФС такий: після проведення всеукраїнської НГО кожна сформована земельна ділянка сільгосппризначення має власну НГО. Інформація про НГО окремої ділянки оформлюється у вигляді витягу, іншого або узагальнюючого документа не передбачено. З огляду на це єдинник четвертої групи, заповнюючи цього року декларацію, має керуватися актуальним витягом (із даними всеукраїнської НГО) та в разі різної оцінки земельних ділянок вказувати їх у декларації окремими рядками, а не об’єднувати. Тільки за неможливості замовити витяг (ділянка не сформована) слід використовувати показники НГО одиниці площі ріллі по області з додатка 1 до Порядку № 262.

Логіка в цьому, дійсно, є. Тому перший рік платнику доведеться дуже добре попрацювати, аби заповнити декларацію саме так. Але зусилля не минуть даром, адже в найближчі роки величина НГО не повинна змінюватися:

• оцінка діятиме 5–7 років (ст. 18 Закону від 11.12.03 р. № 1378-IV «Про оцінку земель»);
• індекс споживчих цін до 2023 року становить 100 % (п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПК).

Лист

Державної фіскальної служби України
ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

від 13.03.19 р. № 11803/6-99-99-12-02-03-15

Державна фіскальна служба України на звернення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 31.01.19 р. № 1036/0002ВБК (вх. ДФС від 12.02.19 р. № 5455/6) щодо використання результатів загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення для обчислення податкових зобов’язань, у тому числі й з єдиного податку четвертої групи (далі – Податок), у межах компетенції повідомляє.

Акти податкового законодавства, які визначають основні елементи Податку, такі як об’єкт та база оподаткування, а також порядок обчислення та декларування податкових зобов’язань з Податку станом на 1 січня 2019 року не зазнали жодних змін.

Зокрема, як і у попередньому році, базою оподаткування Податком для кожної окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь вважається нормативна грошова оцінка одного гектара (далі —
Оцінка) для такої земельної ділянки (ст. 292 і Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Не зазнала змін і затверджена у 2015 році форма декларації Податку – Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.15 р. № 578, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.15 р. за № 799/27244 (далі – Декларація з Податку), яка, на відміну від умови п. 286.2 ст. 286 Кодексу про належне документальне підтвердження зміни Оцінки при декларуванні зобов’язань з плати за землю, для цілей обчислення зобов’язань з Податку не вимагає документального підтвердження зміни величини Оцінки.

Можемо констатувати, що податкове законодавство щодо Податку не зазнало жодних змін, які могли б викликати занепокоєння платників Податку у 2019 році.

Натомість Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) 4 січня 2019 року листом «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» поінформувала зацікавлених осіб, включаючи ДФС, що з 1 січня 2019 року набрали чинності: величини нормативної грошової оцінки площі ріллі по областях, затверджені 18 грудня 2018 року
у додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 262, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
31 травня 2017 року за № 679/30547 (далі – Наказ); технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої 16 листопада 2018 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 552.

Таким чином, за зверненням платників Податку територіальні органи Держгеокадастру з 01.01.19 р.
надають витяги про Оцінку земельних ділянок (далі – Витяг), які формуються відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 105 (далі – Всеукраїнська оцінка, Порядок) щодо оформлення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки як витягу з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Наказом.

Кодекс не регулює порядок виконання Оцінки, порядок впровадження та застосування Всеукраїнської оцінки, а також порядок надання адміністративних послуг органами виконавчої влади.

Оскільки платники Податку використовують земельні ділянки як державної (комунальної), так і приватної власності, право використання яких виникає на підставі різноманітних цивільно-правових або господарських угод, то п. 20–23 Порядку визначено строк внесення відомостей результатів Всеукраїнської оцінки (ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон)), співвідношення для окремих ділянок величин різних Оцінок та Всеукраїнської оцінки, якими керуються державні кадастрові реєстратори при внесенні та наданні відомостей (ст. 9 Закону), у тому числі й Витягу про кожну земельну ділянку.

З приводу особливостей складання Декларації з Податку необхідно зазначити, що кожний із рядків 1.1 «Рілля», 1.2 «Сіножаті», 1.3 «Пасовища», 1.4 «Багаторічні насадження» забезпечений приміткою 8, текст якої «(у разі наявності земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ з різною Оцінкою) кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено» не передбачає групування земельних ділянок, які відрізняються за Оцінкою, у тому числі Всеукраїнською оцінкою.

Директор Департаменту податків
і зборів з юридичних осіб
О. АНТІПОВА