Постачання електроенергії: особливості ПДВ-обліку

У випадку здійснення операції з постачання послуг із розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи розподілу зобов’язаний:

• визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування електропостачальником коштів на банківський рахунок (у касу) оператора системи розподілу як оплату за постачання таких послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
• скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на електропостачальника. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для електропостачальника (платника ПДВ) підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту.

У разі здійснення електропостачальником операції з постачання електричної енергії споживачу, у тому числі якщо до складу вартості такої електричної енергії включається також вартість послуг із її розподілу (передачі), електропостачальник зобов’язаний:

• визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування споживачем коштів на банківський рахунок (у касу) електропостачальника як оплату за постачання електричної енергії, виходячи із вартості такої електричної енергії, до складу вартості якої також включається вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
• скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на споживача. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для споживача (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.02.2019 р. № 587/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо складання податкових накладних і формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за операціями з постачання електричної енергії і послуг із розподілу (передачі) електричної енергії та з урахуванням роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила № 312).

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу I Правил № 312 учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Оператор системи забезпечує на своїй території діяльності недискримінаційний доступ до електричних мереж електропостачальнику, який має намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи розподілу укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 4 до Правил № 312 та укладається з кожним електропостачальником, який звертається до оператора системи (підпункт 1.2.5 пункту 1.2 розділу I Правил № 312).

Оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії»). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії» послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або «останньої надії». При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та «останньої надії», включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг (підпункт 1.2.6 пункту 1.2 розділу I Правил № 312).

Як зазначено у роз'ясненні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, послуга з розподілу електричної енергії технічно забезпечується мережами оператора системи розподілу, а придбання послуги розподілу здійснюється електропостачальником для виконання зобов'язань з постачання електроенергії споживачам, які обрали комерційну пропозицію оплати послуг розподілу через електропостачальників, побутовим та малим непобутовим споживачам, яким здійснюється постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та споживачів постачальника «останньої надії». Тобто споживачі отримують послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через своїх електропостачальників.

При цьому ціна (тариф) послуг з розподілу електричної енергії для споживачів включається у ціну (тариф) електричної енергії, за якою електропостачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг (підпункти «в» і «д» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Отже, з урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Водночас пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2019 року.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Отже, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічених у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

Щодо питання 1

У зазначеному у зверненні випадку при здійсненні операції з постачання послуг із розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи розподілу зобов'язаний:

• визначити податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування електропостачальником коштів на банківський рахунок (у касу) оператора системи розподілу як оплату за постачання таких послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
• скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на електропостачальника. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для електропостачальника (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Щодо питання 2

У зазначеному у зверненні випадку при здійсненні електропостачальником операції з постачання електричної енергії споживачу, у тому числі якщо до складу вартості такої електричної енергії включається також вартість послуг із її розподілу (передачі), електропостачальник зобов'язаний:

• визначити податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування споживачем коштів на банківський рахунок (у касу) електропостачальника як оплату за постачання електричної енергії, виходячи із вартості такої електричної енергії, до складу вартості якої також включається вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
• скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на споживача. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для споживача (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).