Допомогли Нацполіції пальним – придбайте ліцензію: ІПК від ДПС

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) надало індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування норм законодавства стосовно передачі дизельного пального на безоплатній основі відділенню Національної поліції. 

Індивідуальна податкова консультація 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно передачі дизельного пального на безоплатній основі відділенню Національної поліції, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.  

Як зазначено у зверненні, Товариство отримує пальне виключно для потреб власного споживання, має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) і не є розпорядником акцизних складів – платником акцизного податку з реалізації пального. 

До Товариства звернулося відділення Національної поліції з проханням виділити відповідно до п. 6 ст. 105 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» дизельне пальне з метою забезпечення безперебійної роботи підрозділу (далі – Закон № 580). 

Товариство просить надати консультацію з наступних питань: 

1. Чи можна застосовувати пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу при передачі дизельного пального на безоплатній основі відділенню Національної поліції реалізацією пального? 

2. Чи вважається передача дизельного пального на безоплатній основі відділенню Національної поліції реалізацією пального? 

3. Чи потрібно Товариству для передачі дизельного пального відділенню Національної поліції на безоплатній основі отримувати ліцензію на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним, реєструватись платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад? 

Щодо зазначених запитань 

Відповідно до ст. 1 Закону № 580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. 

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із Законом № 580. 

Відповідно до п. 6 ст. 105 Закону № 580 на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської  Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього комунальні та приватні підприємства можуть виділяти органам та підрозділам поліції кошти, транспорт та інші матеріально-технічні засоби, а також виконувати роботи, послуги, необхідні для виконання повноважень поліції. 

Згідно із п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. 

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу – реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: 

• до акцизного складу; 
• до акцизного складу пересувного; 
• для власного споживання чи промислової переробки; 
• будь-яким іншим особам. 

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: 

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; 
• при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. 

На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального: 

• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне; 
• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості; 
• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Пунктом 69.5 ст. 69 розділу ХХ Кодексу установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування. 

Національна поліція України відсутня в переліку центральних органів влади, підрозділів, установ, організацій тощо, безоплатна передача яким на період дії воєнного стану: 

• пального не вважаються реалізацією пального (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 212 Кодексу); 
• товарів (в т. ч. підакцизних) не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування (пп. 69.5 п. 69 розділу ХХ Кодексу). 

Отже, безоплатна передача пального відділенню Національної поліції є реалізацією пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. 

Згідно із пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують, зокрема, пальне. 

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження–розвантаження, зберігання, реалізації пального. 

Не є акцизним складом: 

• приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу (пп. «б» пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу); 
• приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. «в» пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Отже, у випадку, якщо Товариство здійснює реалізацію (відпуск, відвантаження) пального іншим особам, приміщення (територія), на якій знаходиться це пальне, є акцизним складом у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно на нього поширюються положення Кодексу, зокрема, щодо реєстрації згідно із пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку, реєстрації акцизного складу та розташованих на акцизному складі витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, складання акцизних накладних та їх реєстрації згідно із ст. 231 Кодексу у Єдиному реєстрі акцизних накладних, а пальне повинно обліковуватися в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. 

Також на особу, яка є платником акцизного податку з реалізації пального, поширюються норми п. 49.21 ст. 49 Кодексу щодо обов’язку подання декларацій з акцизного податку (в якій платник самостійно обчислює суму податкових зобов’язань з акцизного податку) за кожний встановлений Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. 

Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» <...> (далі – Закон № 481) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним. 

Відповідно до ст. 1 Закону № 481: 

• місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; 
• оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; 
• роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів; 
• зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. 

Порядок отримання ліцензій визначений ст. 15 Закону № 481. 

Отже, якщо суб’єкт господарювання буде здійснювати господарську діяльність, яка відноситься до оптової/роздрібної торгівлі пальним, йому необхідно отримати відповідні ліцензії на певний вид діяльності. 

При цьому зберігання пального іншим особам не може здійснюватися на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). 

Разом з цим інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність. 

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. 

ДПС