Отримання коштів через платіжні системи

При отриманні від покупців за реалізований товар коштів, що сплачені через платіжну систему LigРау або перераховані з власної розрахункової карти на банківські реквізити підприємця через платіжну систему Приват24, Ощад24, Монобанк та інші, підприємець може не застосовувати РРО, якщо обсяг доходу такого підприємця у календарному році не перевищує 1 млн грн.

У інших випадках, в тому числі і при здійсненні покупцями оплати за отримані товари із застосуванням ЕПЗ (не через установу банку) за умови перевищення у календарному році зазначеного обсягу доходу, застосування підприємцем РРО є обов’язковим.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.04.2020 р. № 1451/6/99-00-05-04-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула лист........................ щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа Підприємець застосовує другу групу спрощеної системи оподаткування та здійснює роздрібну торгівлю текстильними товарами, у таму числі з використанням мережі Інтернет.

Чи зобов’язаний Підприємець надавати покупцю фіскальний чек у разі, якщо покупець сплачує за товар через платіжну систему LiqРау або перераховує кошти з власної розрахункової карти на банківські реквізити Підприємця через платіжну систему Приват24, Ощад24, Монобанк та інші?

У разі, якщо при здійсненні покупцем розрахунку за допомогою платіжних систем LiqРау, Приват24, Ощад24, Монобанк та інших фіскальний чек надається, прошу пояснити коли саме повинен Підприємець роздрукувати чек в тому випадку, якщо кошти надійшли на рахунок в неробочий час або вихідний день?

В який день вносити надходження коштів до книги обліку доходів для платників єдиного податку 1, 2 та 3 груп від таких розрахунків?

В день надходження коштів на банківський рахунок Підприємця, чи в день роздрукування фіскального чеку?

Як саме та коли Підприємець повинен надати покупцю фіскальний чек, якщо товар був відправлений з післяплатою та покупець розраховується за придбаний товар у відділенні поштового зв’язку?

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -Закон № 265).

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

• першої групи;
• другої-четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевицує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведення операції.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою  оплати.

Також, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів  розрахункових операцій (пункт 5 Розділу І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

 Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів (наданні послуг).

Звертаємо увагу, що продавець повинен забезпечити надання покупцю розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.

При цьому, розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару з відстроченням платежу, слід оприбутковувати у касі суб’єкта господарювання з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару з відстроченням платежу.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ «Про електрону комерцію» (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства шодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів, тобто банківської картки (далі - ЕПЗ), та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунка за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

З урахуванням викладеного та наведених Підприємцем прикладів повідомляємо таке.

Питання 1.

При отриманні від покупців за реалізований товар коштів, що сплачені покупцями через платіжну систему LiqРау або перераховані з власної розрахункової карти на банківські реквізити Підприємця через платіжну систему Приват24, Ощад24, Монобанк та інші, Підприємець може не застосовувати РРО, якщо обсяг доходу такого Підприємця у календарному році не перевищує 1 000 000 гривень.

У інших випадках, в тому числі і при здійсненні покупцями оплати за отримані товари із застосуванням ЕПЗ (не через установу банку) за умови перевищення у календарному році обсягу доходу більше 1 000 000 гривень, застосування Підприємцем РРО є обов’язковим.

Питання 2.

Розрахунковий документ повинен Підприємцем бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції - в даному випадку при відпуску товару.

Питання 3.

Інформація про надходження коштів вноситься до Книги обліку доходів Підприємця у день їх одержання з урахуванням режиму роботи Підприємця.

Питання 4.

Підприємець при відпуску товару повинен сформувати та роздрукувати розрахунковий документ встановленої форми, вкласти його у поштове відправлення разом з товаром та забезпечити надання покупцю такого розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею Підприємця.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.