Окремі аспекти звільнення працівників у зв’язку зі скороченням чисельності або штату і виплати вихідної допомоги

Східне МУ Держпраці повідомляє, що особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану визначає Закон від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) (ч. 1 ст. 1 Закону № 2136). 

У період дії воєнного стану не застосовуємо норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136 (ч. 3 ст. 1 Закону № 2136). 

У частині звільнення працівників з ініціативи роботодавця, у тому числі у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, Законом № 2136: 

• дозволено звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). При цьому дата звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136); 
• скасовано обов’язок погоджувати звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136), норми норми ст. 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. 

Законом № 2136 не запроваджено норм, що змінювали б порядок застосування положень ст. 44 КЗпП. 

Таким чином, у разі скорочення штату роботодавець повинен  виплатити працівнику вихідну допомогу при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку . 

У разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові у разі звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст. 116 КЗпП). 

Східне МУ Держпраці