Особливості надання відпусток працівникам

Більше за темою:

Діюче підприємство починає формувати резерв відпусткових: які наслідки

Наказ про припинення відпустки без збереження заробітної плати

Заміна відпустки грошовою компенсацією: коли та як це можна зробити

Про основні вимоги законодавства щодо укладення та припинення трудових договорів у період дії воєнного стану, ризики та наслідкі незадекларованої праці нагадала фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області працівникам будівельного підприємства у м. Знам’янці.

Інспектор надала детальні роз’яснення з питань, що цікавили присутніх. Зокрема, про особливості надання відпусток.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичних осіб – підприємців.

Статтею 10 цього Закону визначено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Ознайомлення з наказом про надання відпустки працівник підтверджує своїм підписом. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки розраховується заробітна плата за час відпустки.

На період заміщення тимчасово відсутнього працівника роботодавцю надане право приймати нових працівників за строковими трудовими договорами, незалежно від причин його відсутності (абзац другий ч. 2 ст. 2 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Якщо обов’язки відпускника може виконувати інший працівник у вільний від основної роботи час, з ним слід укласти окремий трудовий договір за «внутрішнім» сумісництвом.

Якщо підібрати заміну з числа працівників не вдається, слід розглядати можливість тимчасового прийняття на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором (ст. 23 КЗпП).

Прийняття на роботу за строковим трудовим договором оформляється в тому самому порядку, що й за безстроковим. Але у заяві працівника та у наказі про прийняття на роботу слід обов’язково вказати про строковий характер трудового договору і зазначити строк дії договору.

Правове становище працівників, які уклали строкові трудові договори, не відрізняється від правового становища працівників, що уклали трудові договори на невизначений строк.

Якщо один з працiвникiв перебуває у вiдпустцi чи хворiє, з iншим працiвником може бути укладено на цей час трудовий договiр про роботу за сумiсництвом.

При цьому облік робочого часу працівника має провадитися за кожним договором окремо.

Відповідно і оплата працi має провадитися окремо за кожним трудовим договором, тобто за основним трудовим договором i за договором за сумiсництвом чи строковим трудовим договором.

Південно-Східне МУ Держпраці