Організаційно-правова форма контрагента-нерезидента та контрольовані операції: якими документами підтверджувати
Для документального підтвердження організаційно-правової форми контрагентом-нерезидентом можуть розглядатись реєстраційні (установчі) документи нерезидента, виписки з національних реєстрів тощо, в яких зазначається повна назва контрагента-нерезидента та його організаційна-правова форма. Як і у випадку з підтвердженням сплати податку на прибуток (корпоративного податку) нерезидентом, доцільним є легалізація відповідних документів та їх переклад в установленому законодавством порядку.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.08.2018 р. N 3535/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Щодо визнання операцій контрольованими
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі - Перелік).
Таким чином, для визнання господарських операцій платника податків контрольованими згідно п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, нерезидент, з яким здійснюються такі операції, має бути зареєстрований у організаційно-правовій формі зазначеної у Переліку та не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не бути податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.
Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.
Стаття 39 Кодексу не містить вимог щодо документального підтвердження організаційно-правової форми контрагента - нерезидента та форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.
Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас, ДФС листом від 14.08.2017 № 21674/7/99-99-14-01 -02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
Що стосується документального підтвердження організаційно-правової форми контрагентом - нерезидентом, то для такого підтвердження можуть розглядатись реєстраційні (установчі) документи нерезидента, виписки з національних реєстрів тощо, в яких зазначається повна назва контрагента- нерезидента та його організаційна-правова форма. Як і у випадку з підтвердженням сплати податку на прибуток (корпоративного податку) нерезидентом, доцільним є легалізація відповідних документів та їх переклад в установленому законодавством порядку.
Звертаємо увагу, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу