Офіційна відповідь ДПС щодо питань застосування РРО та ведення первинних документів підприємцями

Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» — партнер держави та підприємств України.

За сприяння Голови Комітету Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та митної політики

Гетманцева Д.О.

https://t.me/getmantsevdanil/1396

Комітет Верховної Ради України
з питань фінансів, податкової та митної політики

Лист

від 29.06.21 р. № 04-32/12-2021/211661

Громадська спілка
«РУХ «СЕЙВФОП» за права і свободи»

Щодо розгляду звернення

У комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики уважно розглянуто звернення Громадської спілки «РУХ «СЕЙВФОП» за права і свободи» (вих.. № 105/05 від 14 травня 2021 року) щодо переліку питань, які першочергово потребують додаткових письмових роз’яснень у зв’язку з відмінними усними трактуваннями вимог чинного законодавства державними службовцями різних рівнів на різнопланових зустрічах, та, в межах компетенції, надаємо відповіді на питання.

1.

Вимоги до форми та змісту фіскального чека викладені у п. 2 Розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13 на виконання ч.1.ст.8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

Назва товару (послуг) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послуг в документообігу СГ;

Таким чином, за наявності у суб’єкта господарювання відповідного документообігу, назва товару (послуги), зазначені у фіскальному чеку, повинні бути достатньо детальними, щоб однозначно установити тотожність товару (послуги), зазначеного у первинних документах, товару (послузі), та відповідно у фіскальному чеку.

Так, ФОП може самостійно визначити назву товару, чинне законодавство містить лише вимогу, щоб така назва дозволяла однозначно ототожнити проданий товар із його назвою у фіскальному чеку та визначенням цього товару у прибуткових документах у тому випадку, коли ФОП, згідно з вимогами чинного законодавства, повинен мати такі документи.

Як і у будь-якому іншому випадку незгоди із діями, або оцінками співробітника органу державної податкової служби України, здійсненими ним у межах його посадових повноважень, платник податків має зазначити про таку незгоду в документах, що складаються за результатами контрольних заходів податкового органу а якщо його зауваження не враховані при ухваленні рішення – оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

2.

Відповідальність за порушення вимог законодавства при здійсненні реєстрації розрахункових операцій визначена п. 1. ч.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

• 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне порушення;

Водночас, Законом України № 1017 від 01.12.2020 року продовжено термін застосування понижених штрафів до 1 січня 2022 року.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

• 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;

Якщо у фіскальному чеку буде занижено суму розрахункової операції, або не видано розрахунковий документ в паперовій/електронній формі або не проведено розрахункову операцію через РРО/ПРРО або у чеку не зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів – це бути мати своїм наслідком застосування до порушника санкцій на підставі вищенаведеного пункту Закону.

Разом з тим, якщо допущені у фіскальному чеку помилки не привели до такого результату – вони не можуть бути підставою для настання відповідальності.

Звертаємо вашу увагу на те, що Законом № 1017 – IX виключено значну кількість штрафів за порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій, зокрема: відсутній штраф за невідповідність готівки в касі, відсутність штраф за не створення контрольної стрічки в ПРРО, відсутній штраф за проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості, відсутній штраф у разу неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної їз застосуванням ПРРО.

3.

Пункт 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює:

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

…

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображення в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантованому ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Таким чином, фізичні особи – підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платникам ПДВ та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас, пункт 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

44.1 Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначення об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу діє з 2011 року.

Згідно зі ст.. 296.1 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП – платники єдиного податку не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (ст.. 292 Податкового кодексу України).

ФОП платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Платники єдиного податку, які є платниками ПДВ повинні вести облік доходів і витрат з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України.

З огляду на зазначене документом, що належним чином підтверджує видаткову або прибуткову операцію є, в тому числі, розрахунковий документ, виданий реєстратором розрахункових операцій. Що стосується Книги обліку доходів, то зазначений документ виконує функцію документа обліку, проте ніколи не був первинним документом, оскільки містить лише узагальнені дані про проведені платником податків господарські операції.

4.

Податковим кодексом України не передбачена можливість ФОП, що використовують першу групу спрощеної системи оподаткування, здійснювати роздрібну торгівлю поза межами торгівельних місць на ринку.

Відповідно до пп. 5 п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України здійснення ФОП першої групи торгівлі поза межами ринку матиме наслідком застосування ставки єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого платником від провадження діяльності, яка не передбачена п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Крім того, Комітетом розглядається можливість переглянути перелік видів діяльності, які здійснюються платниками першої групи спрощеної системи оподаткування у бік розширення (зокрема, продаж товарів на ярмарках, в платках та інших об’єктах тимчасових об’єктах і спорудах).

А також комітет готовий розглядати пропозиції щодо спрощення роботи мікропідприємств, за умови визначення чутких критеріїв, які унеможливлять використання суб’єктами великого підприємства спрощеної системи оподаткування в цілях зменшення податкового навантаження.

Голова Комітету
Д.О. Гетьманцев