Щодо відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, і розрахунку коригування до неї

Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, які не відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку та розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню у податковій звітності платника податку, але при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми платника податку.

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑Перевищ платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.01.2022 № 20/ІПК/26-15-04-02-16

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, і розрахунку коригування до неї та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI <...> (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку складено податкову накладну без факту здійснення господарської діяльності та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). На дату виявлення помилки платником складено розрахунок коригування до такої податкової накладної та зареєстровано його в ЄРПН.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункт 1 статті 9 Закону № 996).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерською обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної, яка не відповідає даним бухгалтерського обліку платника податку, та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу III Порядку № 21).

Враховуючи викладене, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, які не відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку та розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню у податковій звітності платника податку, але при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми платника податку.

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу показник ∑Перевищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі – реєстраційна сума).

Показник ∑Перевищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Показник ∑Перевищ розраховується розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

При цьому при обрахунку показника ∑Перевищ враховуються усі податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН. Таким чином, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, які не відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку, та розрахунках коригування до них, які не підлягають відображенню у податковій звітності платника податку, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні показника ∑Перевищ та, відповідно, реєстраційної суми платника податку.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑Перевищ платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑Перевищ платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Слід зазначити, що статтею 36 розділу I Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.