Щодо можливості використання фінансової гарантії

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 29.11.2017 р. N 34030-11-10/33204

Департамент митної політики Міністерства фінансів України опрацював звернення Департаменту організації митного контролю Державної фіскальної служби України від 27.11.2017 р. N 4058/4/99-99-18-04-01-13 щодо можливості використання фінансової гарантії, виданої гарантом у вигляді документа, під час реалізації пункту 15 Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. N 775, і повідомляє.

Питання надання фінансових гарантій регулюються розділом X Митного кодексу України (далі - Кодекс).

Так, частиною другою статті 307 та частиною третьою статті 314 Кодексу встановлено, що взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод, у яких, зокрема, зазначається обов'язок гаранта безумовно сплатити суму митних платежів у разі невиконання відповідними особами зобов'язань перед органами доходів і зборів.

При цьому, до правовідносин, пов'язаних з видачею фінансової гарантії, виконанням гарантом зобов'язань і припиненням фінансової гарантії, застосовуються також положення законодавства України про банки і банківську діяльність та цивільного законодавства України в частині, що не врегульована цим Кодексом (частина сьома статті 311 Кодексу).

Відповідно до частини п'ятої статті 307 Кодексу у разі невиконання особою зобов'язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, орган доходів і зборів із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з'ясовує обставини невиконання зобов'язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені органом доходів і зборів копії документів, що підтверджують невиконання зобов'язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов'язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

Повідомляємо також, що, згідно з частиною четвертою статті 314 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр гарантів та форм фінансових гарантій, що надаються ними відповідно до укладених угод, які затверджуються цим органом.

Юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному розділом X Кодексу (частина перша статті 307 Кодексу).

Відповідно до підпункту 23 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. N 236, надання повноважень на провадження діяльності з надання митним органам фінансових гарантій забезпечення сплати митних платежів є завданням ДФС.

У разі внесення проекту нормативно-правового акта щодо затвердження форми бланка фінансової гарантії відповідно до вимог пункту 4.1 розділу IV Порядку взаємодії Міністерства фінансів України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, затвердженого наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. N 1789, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2012 р. за N 85/20398, готові прийняти участь у його опрацюванні.

З повагою