Про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України, у редакції, чинній до 01.01.2018

Для застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах у частині порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту та прикладу розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), наведеного у питанні 1 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, необхідно використовувати варіант розрахунку № 1, наведений у таблиці, як такий, що відповідає вимогам Кодексу.
 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.07.2018 № 21197/7/99-99-15-02-02-17

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві,

Офісу  великих  платників податків ДФС

Про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України, у редакції, чинній до 01.01.2018

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток та у зв’язку з надходженням запитів банківських установ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту з ціллю визначення різниць відповідно до п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для коригування фінансового результату до оподаткування банками в умовах дії положень Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, повідомляє таке.

У практичній діяльності платників було виявлено актуальне питання у процесі застосування Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400 (далі – Консультація), яке стосується двох можливих варіантів розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, що наведений у питанні 1 цієї Консультації.

З метою відпрацювання єдиного алгоритму для застосування п. 139.3 ст. 139 Кодексу Державна фіскальна служба України звернулася до Міністерства фінансів України листом від 05.06.2018 № 1640/4/99-99-15-02-02-13 для узгодження питання порядку розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Після обговорення на засіданнях робочих груп, які створені при Мінфіні, листом від 27.06.2018 № 11210-09-10/17443 Міністерство фінансів України висловило свою позицію, яка полягає в наступному.

Підпунктом 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 цього пункту.

Підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, передбачено коригування (збільшення/зменшення) фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду для обчислення платниками податку на прибуток підприємств.

Так, зокрема, п.п. 1) п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено порядок збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, 20 відсотків (на період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30 відсотків, на період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року – 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за податковий (звітний) період.

Абзацом другим цього підпункту визначено, що коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах.

Порядок коригування фінансового результату до оподаткування, визначений підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018 Кодексу, був запроваджений у Кодексі починаючи з 01 січня 2015 року у зв’язку із зміною методологічного підходу визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за даними фінансової звітності, яка складається банками відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу банки були зобов’язані здійснити перерахунок резерву у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01 січня 2015 року.

Резерв, сформований банком у зв’язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 01 січня 2015 року, визнаним для оподаткування.

При цьому сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об’єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.     

Тож положення абзацу другого п.п. 1) п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, застосовуватиметься банками з урахуванням вимог п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо суми перевищення резерву над лімітом, яке вважається таким, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах станом на 01 січня 2015 року.

Таким чином, для розрахунку суми збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі положення п.п. 1) п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах сума перевищення резерву над лімітом станом на кінець кожного з таких періодів порівнюється із перевищенням резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), не залежно від того, чи здійснювалось коригування фінансового результату до оподаткування у попередньому податковому (звітному) періоді.

ДФС виявила можливість здійснення розрахунків різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»

Кодексу, двома способами, про що у своєму запиті на прикладі, наведеному у таблиці, визначила такі два варіанти:

Таблиця

Враховуючи висновок Мінфіну, викладений у листі від 27.06.2018 № 11210-09-10/17443, для застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах у частині порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту та прикладу розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), наведеного у питанні 1 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, необхідно використовувати варіант розрахунку № 1, наведений у таблиці, як такий, що відповідає вимогам Кодексу.

Начальникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу  великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих органів ДФС для використання в роботі та забезпечити врахування вимог листа під час проведення контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Директор Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС 

М. КУЦ