Новий порядок блокування ПН та РК

Постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165 затверджено два нових документи: 

• Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ПН, РК, ЄРПН, Порядок-1);
• Порядок розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Порядок-2).

Також у вигляді додатків до цих порядків затверджено Критерії ризиковості платників ПДВ (додаток 1), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3) та інші документи, що регулюють механізм блокування ПН та РК.

Як бачимо, тепер критерії, які є підставою для блокування реєстрації ПН та РК в ЄРПН, затверджені постановою КМУ, а не листами податкової.

Завважимо, що ця Постанова набуває чинності з 1-го числа місяця, що настає за місяцем його публікації. Документ був опублікований 23.01.20 р., отже, нові правила блокування ПН та РК починають діяти з 1 лютого 2020 року.

Слід підкреслити, що кардинальних змін ці правила не зазнали, але деякі відмінності від старих усе ж таки є. Розглянемо докладніше, чого чекати платникам ПДВ цього року.

ПН/РК, які підпадають під блокування

ПН/РК, які подаються на реєстрацію до ЄРПН, перевіряються на відповідність умовам безумовної реєстрації, за винятком РК, які:

• виписані для зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальникові (далі – від’ємні РК);
• складені на неплатника ПДВ.

Ці РК підпадають під моніторинг автоматично, тобто не перевіряються на відповідність умовам безумовної реєстрації.

Увага, зміна! Тепер моніторингу підлягають і РК, оформлені на неплатника ПДВ. Раніше виняток становили тільки від’ємні РК.

Умови безумовної реєстрації ПН та РК такі:

1) направлена на реєстрацію ПН не підлягає видачі покупцеві та/або складена на звільнену від обкладення ПДВ операцію. Ця умова не змінилася;

2) обсяг постачань у зареєстрованих протягом місяця ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію не в місяці оформлення) з урахуванням обсягу в поданому на реєстрацію документі становить менше 500 тис. грн – за умови, що обсяг постачань товарів/послуг, зазначений у ПН/РК у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником податків, не перевищує 50 тис. грн, сума ПДВ із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена в попередньому місяці, становить більше 20 тис. грн, а керівник платника обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох платників податків. Ця умова не змінилася;

3) одночасно виконуються такі умови:

• загальна сума ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому виписані ПН/РК платником ПДВ і його відокремленими підрозділами, що подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 1 млн грн. Увага, зміна! Раніше йшлося про 400 тис. грн;
• одночасно показники D та P мають такі значення: D > 0,05, P

4) у ПН/РК відображена операція з товаром, що має код згідно з УКТЗЕД, та/або послугою з кодом згідно з ДКПП, зазначеними в Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця), яка була врахована податковим органом. Це нова умова! До того ж дуже корисна, оскільки підтверджує, що врахована Таблиця є підставою для безумовної реєстрації ПН/РК.

Увага! Щоб ПН або РК (крім від’ємних РК та РК, оформлених неплатникові ПДВ) не підпали під моніторинг, достатньо відповідати одній із вищеперелічених умов, як це було й раніше.

Критерії ризиковості платника ПДВ

Більшість критеріїв ризиковості платника ПДВ (далі – критерії) не змінилися. 

Виключено критерій про наявність звинувачувального вироку для посадової особи підприємства за ст. 205 Кримінального кодексу. Також не є підставою для віднесення до складу ризикових платників факт реєстрації платником ПДВ менше 3 місяців.

Водночас залишився розмитим критерій, який базується на наявній у податковому органі інформації про обставини, що свідчать про ризиковість здійснення операції, зазначеної в ПН/РК (критерій 8). Саме на його підставі блокується значна частина ПН та РК. 

• Проте тепер у п. 6 Порядку-1 прописано процедуру виключення платника ПДВ із категорії ризикових. Для цього платник повинен подати до податкової документи, які підтверджують, що він не належить до ризикових платників. Перелік можливих документів наведено в цьому ж п. 6. До нього, зокрема, увійшли:
• договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, і додатки до них;
• договори, довіреність, акти керівного органу платника податків, якими оформлено повноваження осіб, що придбавають продукцію на користь платника податків для здійснення госпоперацій;
• первинні документи на постачання і придбання товарів (послуг), зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
• інші документи, що підтверджують невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Рекомендуємо платникам ПДВ при підготовці документів для виключення з переліку ризикових платників податків звернути увагу на розділи III та IV Методичних рекомендацій, доведених листом ДФС від 16.05.16 р. № 16872/7/99-99-14-02-02-17. Ці розділи містять інформацію про те, які документи та як перевіряє податкова при прийнятті рішення про нереальність здійснюваних платником операцій.

За результатами розгляду наданої платником ПДВ інформації комісія регіонального рівня приймає протягом 7 робочих днів, що настають за днем отримання документів від платника, рішення про його відповідність або невідповідність критеріям ризиковості за формою додатка 4 до Порядку-1. Завважимо, що, коли платник відповідає критерію 8, у цьому рішенні має розшифровуватися, на підставі якої саме інформації його віднесли до категорію ризикових.

Зверніть увагу! Якщо протягом 7 робочих днів після отримання документів податкова не прийме відповідне рішення, платник ПДВ повинен автоматично виключатися зі складу ризикових.

Критерії ризиковості здійснення операцій

Тепер таких критеріїв 6 (раніше було 5). Перші 5 критеріїв залишилися колишніми, за винятком першого, у якому частка товарів із Переліку, який затверджується податковою та оприлюднюється на її офіційному сайті, знижена до 50 % (було 75 %).

Новий критерій стосується РК. Так, до ризикових операцій належить складання від’ємного РК до ПН, оформленої на неплатника ПДВ, і його подання на реєстрацію до ЄРПН у строк, що перевищує 14 календарних днів із дня складання ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації. Як бачите, від’ємні РК на неплатника ПДВ тепер не тільки підлягають обов’язковому моніторингу, але й в окремих випадках можуть служити підставою для блокування РК як ризикова операція.

Слід узяти до уваги! Якщо за результатами моніторингу ПН/РК відповідають хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія), їх реєстрація зупиняється (п. 7 Порядку-1).

Позитивна податкова історія платника податків

Перелік показників позитивної податкової історії також частково змінився, причому не на краще, а саме: 

• обсяг постачань, зазначений у ПН/РК у поточному місяці, як і раніше, становить 500 тис. грн, але обсяг постачань одному покупцеві знижено зі 150 до 50 тис. грн;
• постачання на постійній основі протягом будь-яких чотирьох місяців з останніх шести товарів з одним і тим самим кодом УКТЗЕД або послуг з одним і тим самим кодом ДКПП. Раніше йшлося про 20 % постачань товарів або послуг з одним кодом;
• залишкова вартість основних засобів тепер повинна перевищувати 5 млн грн (було 1 млн грн);
• сума сплаченого за одного працівника ЄСВ повинна перевищувати ЄСВ із мінімальної зарплати більш ніж у 2 рази (було 1,5 разу) і при цьому найманих працівників у платника ПДВ має бути не менше 5 чоловік;
• загальна сума ЄСВ і податків, сплачена минулого року, повинна перевищувати 10 млн грн (було 5 млн грн).

Показник, що стосується площі землі (0,5 га), залишився тим самим, а два показники за обсягами постачань скасовано.

Таблиця даних платника податків

Таблиця подається за формою додатка 5 до Порядку-1. Порядок її заповнення не змінився. Як і раніше, у ній зазначаються: 

• види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
• коди товарів згідно УКТЗЕД, які поставляються та/або отримуються платником ПДВ, а також товарів, увезених на митну територію України (це уточнення додане до форми таблиці);
• коди послуг згідно з ДКПП, які поставляються та/або придбаваються платником ПДВ.

Таблиця, як і раніше, подаватиметься з поясненням, у якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податків.

Таблиця розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання. Рішення про те, ураховувати чи не враховувати таблицю (за формою додатка 6 до Порядку-1), направляється платникові податків у порядку, установленому ст. 42 Податкового кодексу (далі – ПК).

Ще раз нагадаємо, що тепер урахована таблиця є підставою для безумовної реєстрації в ЄРПН ПН та РК.

Порядок-2 

У цілому цей порядок, який регламентує подання скарги платником ПДВ на рішення податкової про зупинення реєстрації ПН та РК, не змінився.

Завважимо, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК прийматимуть тільки регіональні комісії (раніше таке рішення приймалося і регіональними, і центральною комісіями, залежно від того, належить платник ПДВ до ризикових чи ні). А розглядати скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК буде центральна комісія. 

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК (за формою додатка 3 до Порядку-2) приймається центральною комісією протягом 10 календарних днів із дня отримання скарги (п. 56.23 ПК). 

Також варто підкреслити, що на цей момент продовжує діяти Порядок прийняття комісією рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та РК, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.19 р. № 520. І цей порядок не включено до переліку документів, які втрачають чинність у зв’язку з набуттям чинності Постанови № 1165. Сподіваємося, що ДПС або Мінфін найближчим часом якось вирішать це питання.