Ненормований робочий день: чи нараховується додаткова відпустка?

Мінсоцполітики у листі від 10.10.2017 р N 2536/0/101-17/284 нагадала, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем ​​надається тривалістю до семи календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Список професій і посад працівників з ненормованим робочим днем ​​із зазначенням конкретної тривалості відпустки в межах його семиденної тривалості, тобто від одного до семи днів включно, затверджується на підприємстві як додаток до колективного договору.

Згідно п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем ​​щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці від 10.10.97 р № 7 (зі змінами від 05.02.98 р № 18) ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Ненормований робочий день може застосовуватися в першу чергу для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. При роботі з неповним робочим днем ​​його тривалість чітко встановлена ​​(певну кількість годин на день) (п. 5 Рекомендацій).

На працівників з ненормованим робочим днем ​​поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв'язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати осіб, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій).

У разі якщо працівник систематично залучається до роботи понад встановлену тривалість робочого часу, перероблені години можна кваліфікувати як понаднормові, що підлягають подвійної оплати праці відповідно до ст. 106 КЗпП.

Слід зазначити, що підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день і відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов'язків і обсяг виконаних робіт.

У разі якщо в зв'язку зі специфікою роботи працівник з неповним робочим днем ​​періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі.

Чинне законодавство в даний час не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.