Недопуск до перевірки: використання права чи сумнів у власній правоті

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок здій здійснюється відповідно до ст.81 Податкового кодексу України (далі- Кодекс).

Абзацом 5 п. 81.1 ст. 81 Кодексу передбачені підстави, за наявності яких платник податків має право не допустити до перевірки посадових (службових) осіб.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків переліку документів, зокрема направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цією статтею, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Кодексу відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути підставою для застосування адміністративного арешту майна.

Адміністративний арешт майна є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків а також повноважень контролюючих органів, визначених законом.

З метою застосування адміністративного арешту майна контролюючий орган має встановити такі обставини:

• наявність законних підстав для проведення документальної чи фактичної перевірки або допуску посадових осіб контролюючого органу (дотримання ст. 77-78, 80-81 Кодексу);
• наявність відмови платника податків від проведення документальної чи фактичної перевірки або допуску посадових осіб контролюючого органу (дотримання п. 81.2 ст. 81 Кодексу щодо фіксації факту такої відмови або допуску).

За умови встановлення вищевказаних обставин податковий орган має право перейти до реалізації повноважень визначених п. 94.6 ст. 94 Кодексу. Зокрема, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

• платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
• іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

А також шляхом подання заяви звернутися до суду щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

При цьому, можливе застосування арешту майна (як повний, так і умовний) та арешту коштів і зупинення видаткових операцій.

Тож використовуючи своє право на не допуск до перевірки податківців пильнуйте за дотриманням норм податкового законодавства та  зважайте на можливі наслідки.

officevp.sfs.gov.ua