Чи може працівник відмовитися від відрядження на підставі невиплати авансу на поточні витрати?

Відрядження належить до трудових обов’язків працівників. Направлення у відрядження за розпорядженням керівника коштом підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором, є обов’язковим для працівника. Відмова без поважних причин від виконання таких обов’язків вважається порушенням трудової дисципліни, за яке може бути застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене ст. 147 КЗпП.

Відповідно п. 4 розд. I Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).

Пунктом 11 розд.II цієї Інструкції визначено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення та добові витрати.

Тому, за умови дотримання роботодавцем вищенаведених вимог відмова працівника від відрядження без поважних причин може кваліфікуватися як порушення трудової дисципліни.

Держпраці