Критерії ризиковості платника податку: що нового?

Критерії ризиковості для блокування ПН/РК: аналіз нововведень

Державна фіскальна служба України знову скоригувала критерії ризиковості для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК). Цього разу зняли тавро «ризикового» платника з ПДВ-новачків (зареєстрованих менше трьох місяців). На які ще новації слід звернути увагу?

Background

Механізм застосування критеріїв ризиковості, як і раніше, визначає Порядок призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок № 117). З огляду на його вимоги окремі податкові накладні та розрахунки коригування до них взагалі не потрапляють під моніторинг. Такі ПН та РК (крім зменшуючих РК) безперешкодно реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за умови, якщо вони відповідають одній з трьох відсікаючих ознак, наведених у п. 3 Порядку № 117. Навіть ризиковому платнику може випасти шанс пройти домоніторингову перевірку. А позбавлені цього «імунітету» ПН та РК підлягають моніторингу на відповідність:

• критеріям ризиковості платника податку;
• критеріям ризиковості здійснення операцій;
• показникам позитивної податкової історії платника податку.

Зазначені критерії, а також показники позитивної податкової історії платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) визначає Державна фіскальна служба України (далі – ДФСУ) й одразу після погодження з Мінфіном запускає їх в роботу (п. 10 Порядку № 117). Такий алгоритм дій влаштовує і ДФСУ, і Мінфін, оскільки дає змогу в будь-який момент змінити критерії ризиковості без проходження процедури державної реєстрації в Мін’юсті.

Наразі на офіційному вебсайті ДФСУ з’явилися змінені критерії ризиковості. Не чекаючи завершення розгляду апеляційної скарги, ДФСУ знову визначила критерії для блокування ПН/РК листами, а не нормативно-правовим актом:

• критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФСУ 07.08.2019 р. за № 1962/99-99-29-01-01;
• показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФСУ 07.08.2019 р. за № 1963/99-99-29-01-01.

Ці критерії погоджені Мінфіном згідно з листом від 06.08.2019 р. № 26010-06-5/20111 та введені в дію 08.08.2019 р.

Нагадаємо, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.04.2019 р. у справі № 640/1240/19 визнав запроваджені листом ДФСУ від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18 критерії ризиковості протиправними і зобов’язав ДФСУ відкликати його. Трохи згодом цей же суд своїм рішенням від 05.06.2019 р. у справі № 826/12108/18 визнав протиправними і нечинними положення п.п. 10, 20, 21 самого Порядку № 117.

18.07.2019 р. ДФСУ подала апеляційну скаргу до Шостого апеляційного суду міста Києва. Відповідно, до прийняття рішення судом апеляційної інстанції зазначені норми Порядку № 117 залишаються чинними. А це означає, що ДФСУ продовжуватиме блокувати реєстрацію ПН/РК на підставі самостійно прийнятих критеріїв ризиковості.

Отже, починаючи з 08.08.2019 р. подані платниками ПДВ на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК ДФСУ моніторить за новими критеріями ризиковості. Чим вони різняться від попередніх?

Критерії ризиковості платника податку

Отримати статус «ризикового» є чи не найгіршим для платника ПДВ. Якщо його визнають ризиковим, тоді всі подані ним на реєстрацію ПН/РК блокуватимуть (п. 6 Порядку № 117). Незалежно від того, чи потрапить зазначена в ПН/РК операція під критерії ризиковості. Хіба що пощастить отримати «імунітет» на етапі домоніторингової перевірки.

Перевірити, чи є платник ПДВ ризиковим, можна безпосередньо в електронному кабінеті.

Всього налічується шість критеріїв. Та щоб потрапити платнику ПДВ до лав «ризикових», достатньо відповідати лише одному з них.

Перші п’ять критеріїв залишили без змін. Нагадаємо, що вони стосуються сумнівних (фіктивних) платників, про що свідчать такі ознаки:

• платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано):
• на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
• фізособами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам;
• фізособами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
• без відома та згоди засновників і призначених у законному порядку керівників;
• набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника ПДВ за ст. 205 Кримінального кодексу України «Фіктивне підприємництво».

Шостий критерій – найнебезпечніший для платників. Він дозволяє регіональним комісіям ДФСУ на власний розсуд лише за підозрою визнавати платника ризиковим. При цьому в отриманій платником квитанції відсутні пояснення щодо причин зупинення реєстрації і копію рішення про внесення платника до переліку ризикових регіональна комісія ДФСУ не надає.

Цього разу пощастило новачкам, які зареєстровані платниками ПДВ менше трьох місяців. З них ДФСУ зняла тавро «ризикового» платника. Тож шанси на реєстрацію ПН/РК у них зросли. Звісно, якщо вони не відповідають іншим ознакам цього критерію, наведеним у п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, і пройдуть наступні етапи перевірки.

З урахуванням внесених змін тепер до ризикових можуть потрапити ті платники ПДВ, які відповідають хоча б одній із таких умов:

• керівник платника ПДВ та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Цю умову підкоригували. Раніше вона стосувалась лише самого платника ПДВ;
• платник ПДВ – юрособа не має відкритих рахунків у банківських установах;
• посадова особа та/або засновник платника ПДВ був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
• платник ПДВ не подав контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди;
• платник ПДВ, який є платником податку на прибуток, не подав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період;
• в органах ДФСУ наявна податкова інформація, яка стала відома в ході поточної діяльності під час реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК. Раніше ця умова звучала так: «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником». Для визначення статусу «ризикового» платника достатньо було мати підозри, що платник здійснює ризикові операції.

Зараз ДФС доповнила цю умову й уточнила, що на цей статус вплине ризиковість здійснення лише тієї господарської операції, яка зазначена в поданій на реєстрацію ПН/РК. Утім, на нашу думку, ця умова все одно залишається найбільш небезпечною. Якщо в квитанції на зупинення реєстрації ПН/РК не будуть наведені докази того, що здійснена операція є ризиковою, і ця податкова інформація так і залишиться недоступною для платника, тоді доведеться або змиритися з діями податківців, або ж звертатись до суду.

Якщо платник ПДВ не пройшов домоніторингову перевірку й відповідає хоча б одній із зазначених умов, то всі подані ним на реєстрацію ПН/РК заблокують. У такому разі жоден розблокувальний пакет документів не допоможе.

devisu.ua