Консульські збори дозволили сплачувати готівковою інвалютою

У березні ми отримали запитання від нашого клієнта: чи має право підприємство сплатити за консульську легалізацію документів готівкову іноземну валюту (у консульстві іноземної держави на території України)? Приймати оплату в безготівковій формі або гривнях у консульстві відмовляються. Пункт 6.3 старих Правил, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.07 р. № 200, та п. 50 нового Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 2 (далі – Положення № 2), говорять про можливість оплати готівковою валютою тільки віз. 

Ми тоді направили запит в НБУ і – на жаль, отримали невтішну відповідь (лист НБУ від 04.03.19 р. № ВБК 1036/0003).

Але ми не залишили цю тему: її обговорювали на засіданні Дискусійного Клубу Асоціації адвокатів України. За результатами обговорення цієї проблеми з представниками НБУ ми направили новий запит регулятору.

І ось, нарешті, справа зрушила з мертвої точки, тема отримала розвитку! Регулятор уніс зміни до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 2 (що, власне, і потрібно). 

Своєю постановою Правління від 27.06.19 р. № 86 (набуло чинності з 2 липня) НБУ скасувала заборону на розрахунки в готівковій інвалюті для сплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах країн, що не приєдналися до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року. До таких країн належать Алжир, Афганістан, В'єтнам, Єгипет, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Таїланд, Уругвай.

Ми публікуємо наш запит, направлений в НБУ до внесення змін до Положення № 2, і свіжу відповідь регулятора, отриману вже після внесення довгоочікуваних змін. 

От так працює перевірена роками схема: ваше запитання – наш аналіз проблеми і направлення запиту держорганам – отримання відповіді. Як бачите, ми завжди доводимо справу до кінця. Отже, звертайтеся зі своїми проблемними питаннями – їх будемо вирішувати разом.

Національного банку України 

ЛИСТ 

від 21.06.19 р. № 40-0006/32346

ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

Національний банк України розглянув лист громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» щодо здійснення розрахунків за допомогою електронного платіжного засобу з нерезидентами за зовнішньоекономічним контрактом і повідомляє таке.

Загальні вимоги до емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх використанням встановлені законодавством України¹, правилами платіжних систем, внутрішньобанківськими правилами та договором, укладеним між банком та клієнтом.

Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування в порядку, визначеному договором. Перед укладанням договору банк зобов’язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, правилами користування електронним платіжним засобом. Користувач зобов’язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом (пункти 14.7–14.8 та 14.12 статті 14 Закону).

Користувачі мають право використовувати елект­ронні платіжні засоби для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку та умов договору з емітентом (пункт 1 розділу III Положення).

Розрахунки за експорт та імпорт товару належать до поточних торговельних операцій [пункт 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями² (далі – Положення № 2)].

Пунктом 28 розділу IV Положення № 2 визначено, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищуватиме незначний розмір (пункт 32¹ Положення № 2).

Незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (підпункт 2 пункту 2 розділу І Положення № 2).

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, зокрема, у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Директор Департаменту відкритих ринків Національного банку України

С. ПОНОМАРЕНКО

¹ Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон) та Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.14 р. № 705 (далі – Положення).

² Затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.19 р. № 2 (зі змінами).