Консульские сборы разрешили уплачивать наличной инвалютой

В марте мы получили вопрос от нашего клиента: имеет ли право предприятие уплатить за консульскую легализацию документов наличную иностранную валюту (в консульстве иностранного государства на территории Украины)? Принимать оплату в безналичной форме или гривнях в консульстве отказываются. Пункт 6.3 старых Правил, утвержденных постановлением Правления НБУ от 30.05.07 г. № 200, и п. 50 нового Положения, утвержденного постановлением Правления НБУ от 02.01.19 г. № 2 (далее – Положение № 2), говорят о возможности оплаты наличной валютой только виз. 

Мы тогда направили запрос в НБУ и – увы, получили неутешительный ответ (письмо НБУ от 04.03.19 г. № ВБК 1036/0003).

Но мы не оставили эту тему: ее обсуждали на заседании Дискуссионного Клуба Ассоциации адвокатов Украины. По результатам обсуждения данной проблемы с представителями НБУ мы направили новый запрос регулятору.

И вот, наконец, дело сдвинулось с мертвой точки, тема получила развитие! Регулятор внес изменения в Положение, утвержденное постановлением Правления НБУ от 02.01.19 г. № 2 (что, собственно, и требовалось). 

Постановлением Правления от 27.06.19 г. № 86 (вступило в силу со 2 июля) НБУ отменил запрет на расчеты в наличной инвалюте для уплаты физическими и юридическими лицами консульских сборов за легализацию товаросопроводительных документов в дипломатических представительствах или консульских учреждениях стран, не присоединившихся к Гаагской конвенции от 5 октября 1961 года. К таким странам относятся Алжир, Афганистан, Вьетнам, Египет, Индонезия, Иордания, Ирак, Иран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ливан, ОАЭ, Саудовская Аравия, Сирия, Судан, Таиланд, Уругвай.

Мы публикуем наш запрос, направленный в НБУ до внесения изменений в Положение № 2, и свежий ответ регулятора, полученный уже после внесения долгожданных изменений 

Вот так работает проверенная годами схема: ваш вопрос – наш анализ проблемы и направление запроса госорганам – получение ответа. Как видите, мы всегда доводим дело до конца. Так что обращайтесь со своими проблемными вопросами – будем их решать вместе.

Національного банку України 

ЛИСТ 

від 21.06.19 р. № 40-0006/32346

ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

Національний банк України розглянув лист громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» щодо здійснення розрахунків за допомогою електронного платіжного засобу з нерезидентами за зовнішньоекономічним контрактом і повідомляє таке.

Загальні вимоги до емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх використанням встановлені законодавством України¹, правилами платіжних систем, внутрішньобанківськими правилами та договором, укладеним між банком та клієнтом.

Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування в порядку, визначеному договором. Перед укладанням договору банк зобов’язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, правилами користування електронним платіжним засобом. Користувач зобов’язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом (пункти 14.7–14.8 та 14.12 статті 14 Закону).

Користувачі мають право використовувати елект­ронні платіжні засоби для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку та умов договору з емітентом (пункт 1 розділу III Положення).

Розрахунки за експорт та імпорт товару належать до поточних торговельних операцій [пункт 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями² (далі – Положення № 2)].

Пунктом 28 розділу IV Положення № 2 визначено, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищуватиме незначний розмір (пункт 32¹ Положення № 2).

Незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (підпункт 2 пункту 2 розділу І Положення № 2).

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, зокрема, у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Директор Департаменту відкритих ринків Національного банку України

С. ПОНОМАРЕНКО

¹ Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон) та Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.14 р. № 705 (далі – Положення).

² Затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.19 р. № 2 (зі змінами).